Connect with us

З життя

Світле застілля: як свати змусили матір задуматися про майбутнє сина

Published

on

Жахливе застілля: як свати змусили матір засумніватися в майбутньому сина

У маленькому містечку під Житомиром Олена готувалася до важливої події — знайомства з родиною нареченої свого сина, Дениса. Вона уявляла теплий вечір, повний щирих розмов, смачної їжі та сердечних посмішок. Денис запевняв, що батьки його дівчини, Марічки, прості й добрі люди, і Олена сподівалася, що ця зустріч стане початком міцних родинних зв’язків. Але замість гостинного прийому її чекало розчарування, яке перевернуло всі очікування й змусило задуматися: чи варто її синові зв’язувати життя з цією родиною?

Дорога до будинку сватів зайняла кілька годин, і Олена з Денисом приїхали вже ввечері. Погода стояла похмура, але в душі у Олени було світло. Вона вдягла найкращу сукню, взяла з собою домашній пиріг, щоб показати повагу, і чекала, що їх зустрінуть із теплотою. Та вже з порогу її надії почали розвіюватися. Мати Марічки, Надія Степанівна, ледве глянула на гостей і сухо кинула: «Заходьте в хату, там посидите». Олена зніяковіла, але пішла за сином, думаючи, що це просто незграбний початок.

Кімната виявилася тісною, з пошарпаними меблями та холодним повітрям. Олена здригнулася — у хаті було таке відчуття, ніби тут не топили. Надія Степанівна зникла на кухні, а батько Марічки, Петро Іванович, буркнув щось про справи і вийшов у двір. Денис намагався розрядити атмосферу, але Олена відчувала себе чужою. Вона чекала, що їх запросять до столу, але час ішов, а нічого не відбувалося. Марічка, ніяково посміхаючись, запропонувала чаю, але навіть він був холодним і несмачним, поданим у пошкарбаних чашках. Олена намагалася підтримувати бесіду, але відповіді були уривчастими, а погляди сватів — байдужими.

Минула година, потім інша. Голод давав про себе знати, і Олена почала втрачати терпіння. Вона прошепотіла Денисові: «Коли нас уже нагодують? Адже ми гості!» Син лише знизав плечима, звиклий до дивацтв родини нареченої. Нарешті Надія Степанівна з’явилася з тарілками. Олена чекала щедрої частування, як це було заведено в її домі, але її шокувало. На столі стояла миска з рідким борщем, де плавали три шматочки картоплі, і тарілка з котлетами, які смерділи пережареним олією. До них подали чорстві паляниці та квашену капусту, від якої віяло кислуватим духом. «Їжте, не соромтеся», — кинула свекруха і знову пішла.

Олена дивилася на цю їжу й відчувала, як у грудях закипає образа. Це було не застілля, а знущання. Вона змусила себе ковтнути ложку борщу, але смак був огидним. Денис їв мовчки, немов не помічаючи нічого, а Марічка копошилася виделкою в тарілці, уникаючи Олениного погляду. Петро Іванович повернувся, але тільки буркнув щось про справи і знову зник. Олена намагалася підтримати розмову, але свати відповідали неохоче, ніби гості їм у тягар. Її пиріг, який вона з любов’ю спекла, так і залишився недоторканим у кутку столу.

Коли подали чай — знову холодний, із присмаком старої заварки — Олена не витримала. «Чому так бідно? — тихо запитала вона Дениса. — Ми ж приїхали знайомитися, а нас ніби терплять». Син зам’явся, пробурчавши, що в Марічки вдома завжди так. Але для Олени це було не просто «так». Вона згадувала, як у її родині гостей зустрічали з теплом, як стіл ламався від угощень. А тут? Жалкий борщ, чорстві паляниці, холодні погляди. Це був не прийом, а приниження.

Дорога додому була наповнена важкими думками. Олена дивилася на сина, який мовчав, і відчувала, як серце стискається від тривоги. Вона уявляла, як Денис зв’яже життя з цією родиною, де панують байдужість і скупарство. «Невже він усе життя сидітиме на таких скупих харчах? — думала вона. — Серед людей, які не поважають гостей і для яких родичі — пустий звук?» Олена розуміла, що любить Марічку за її доброту, але цей вечір показав: дівчина виросла у холодній хаті, і це може отруїти їхнє майбутнє.

Вдома Олена не спала всю ніч. Вона розривалася між бажанням захистити сина і страхом образити його вибір. Як сказати Денисові, що ця родина — не те оточення, яке вона б хотіла для нього? Вона боялася, що її слова розіб’ють йому серце, але мовчати було ще гірше. Олена пообіцяла собі поговорити з сином, але як знайти потрібні слова? Чи зможе він зрозуміти її побоювання, чи любов затьмарить його розум? І що чекає їх родину, якщо цей шлюб все ж таки відбудеться?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

8 + 2 =

Також цікаво:

З життя2 години ago

You Married Me Because I’m ‘Convenient’! So What? — He Shrugged. — Is That Such a Bad Thing?

“You said today you married me because I was ‘convenient’!” Sophie clenched her fists, her knuckles turning white. Mark shrugged,...

З життя2 години ago

Two Weeks a Cat Kept Coming to the Window. Staff Were Stunned When They Discovered the Reason

**Diary Entry A Guardian in Fur** For two weeks, a cat had been appearing at the window. The staff couldnt...

З життя10 години ago

Two Weeks a Cat Kept Visiting the Window—Staff Were Stunned When They Discovered the Reason

For two weeks, the cat kept appearing at the window. The staff couldnt believe it when they found out why....

З життя10 години ago

Nothing Terrible Happened in the End! Well, It Happens to the Best of Men – Got Carried Away and Couldn’t Stop in Time

“Vicky, really, nothing terrible has happened! Men do this sort of thingthey get carried away, can’t stop themselves in time....

З життя12 години ago

Well, in the end, nothing terrible happened! It’s just one of those things that happens to men – got carried away and couldn’t stop in time!

**Diary Entry 25th March** Nina kept pleading with me. “Emily, honestly, nothing truly awful happened! Men slip up sometimesgot carried...

З життя13 години ago

And what exactly are we doing here? Why are we barging into someone else’s house?

Long ago, in a quiet village near Bath, there lived a woman named Eleanor Whitmore. She stood in the doorway...

З життя14 години ago

What on Earth Are We Doing Here? Why Are We Breaking Into Someone Else’s House?

“Oh, what are we doing here? Why are we breaking into someone elses house?” “Its over, Emily. I want a...

З життя15 години ago

Terrifying Surprise Uncovered by Chance: My Four-Year-Old Sister Lucy’s Umbilical Hernia Required Immediate Surgery—She Refused to Go Without Dad, So We Waited for Him to Return from His Trip to Escort Her to the Operating Room.

A shocking discovery came about purely by chance. My four-year-old sister, Lucy, developed an umbilical hernia. The doctors said not...