Connect with us

З життя

Мені 38, я не заміжня, без дітей — і, знаєте, я цілком щаслива

Published

on

Мені 38 років, я не одружена, у мене немає дітей — і, знаєте, я почуваюся повністю щасливою. У мене немає жодної з тих проблем, про які люблять говорити, коли дізнаються про мій статус. Я живу у обласному центрі, маю гарну роботу, власну квартиру й авто — усе це я здобула сама, без чиєїсь допомоги. Більше того, я підтримую батьків, які живуть у селі. І найкумедніше — ніхто не вірить, що мені більше 28. Мабуть, тому що я виглядаю молодшою та живу з легкістю у серці.

Мене звати Оксана, і я завжди знала, чого хочу від життя. Після школи вступила до університету, вивчала маркетинг, а потім почала будувати кар’єру. Зараз я керівниця відділу у великій компанії. Робота цікава, дозволяє подорожувати, спілкуватися з людьми, постійно вчитися новому. Зарплати вистачає не лише на життя, а й на заощадження. Я люблю свою справу, і, мабуть, це одна з причин мого постійного гарного настрою.

Квартиру я купила п’ять років тому — сучасну, з великими вікнами, у центрі міста. Обставила все на свій смак: багато світла, затишні меблі, кілька картин, привезених з подорожей. Авто — моя гордість. Не розкішне, але надійне, зручне — ідеально підходить для поїздок містом та до батьків у село. Там я часто проводжу вихідні, коли хочеться відпочити від міської метушні. Допомагаю мамі й татові по господарству, привожу продукти, іногда роблю дрібний ремонт у хаті. Їм приємно, що я приїжджаю, а мені — що можу зробити їхнє життя хоч трохи кращим.

Багато хто запитує, чому я не одружена і без дітей. Для деяких це здається дивним, особливо у моєму віці. Але я не відчуваю, що мені чогось бракує. Я відкрита до стосунків, але не поспішаю. Якщо зустріну людину, з якою захочу розділити життя — чудово. Якщо ні — я не засмучуся. У мене є друзі, ми разом ходимо в кіно, на концерти, влаштовуємо вечірки. Маю хобі: займаюся йогою, малюю аквареллю, іноді беру уроки танців. Моє життя настільки насичене, що нудьгувати просто немає часу.

Іноді люди думають, що я щось приховую, що у мене є якісь таємні невдачі. Але це не так. Я просто живу так, як мені подобається. Не хочу підлаштовуватися під чужі очікування чи виходити заміж лише тому, що «так треба». Мої батьки спочатку хвилювалися, особливо мама. Вона мріяла про онуків, але з часом зрозуміла, що я щаслива по-своєму. Тепер вона жартує: «Оксанко, ти у нас як кіноакторка — вічно молода й вільна».

Іноді чую докори від знайомих: мовляв, у твої роки вже пізно думати про сім’ю та дітей. Але я не вірю в це «пізно». Життя — не розклад, де все має йти за графіком. Я бачила жінок, які народжували після 40 — і були чудовими матерями. Якщо колись я захочу дитину — я подумаю про це. А поки що мені добре так, як є. Я насолоджуюся свободою, можливістю подорожувати, коли схочу, проводити вихідні так, як бажаю сама.

Моя молодість зовні — це, мабуть, поєднання генетики та способу життя. Я доглядаю за собою: займаюся спортом, правильно харчуюся, люблю догляд за шкірою. Але головне — внутрішній стан. Я не дозволяю стресу псувати собі настрій. Якщо щось йде не так — шукаю рішення, а не скаржуся. Може, тому люди думають, що мені 28? Я сміюся, коли чую це, і відповідаю: «Тому що я живу легко!»

Батьки — моя головна опора. Вони пишаються, що я всього досягла сама. Я намагаюся частіше їх відвідувати, привожу подарунки, допомагаю з ремонтом, оплачую рахунки. Мама завжди готує мої улюблені вареники, а тато розповідає історії з молодості. Ці моменти безцінні. Я вдячна, що вони у мене є, і хочу, щоб якомога довше були здорові.

Що буде далі? Не знаю, і це мене не лякає. Я мрію колись вирушити у велику подорож — можливо, до Італії чи Японії. Хочу розвиватися у професії, можливо, відкрити щось своє. А ще думаю завести собаку — маленький пухнастий друг точно додасть радості. Життя для мене — це пригода, і я готова до нових сторінок. Головне, що я щаслива тут і зараз. А це — найважливіше.

Справжнє щастя — це вміння бути вільним і робити те, що наповнює твоє серце. Не варто міряти своє життя чужими мірками. Кожен шукає свою дорогу, і найголовніше — іти нею з радістю та вірою у себе.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 × два =

Також цікаво:

З життя23 хвилини ago

Чекай на нього…

Роса ще не обсихала на траві, туман повільно відступав до протилежного берега річки, а сонце вже викочувалося з-за зубчатої лінії...

З життя25 хвилин ago

Ти завинила мені, мамо

Ти мені винна, мамо Оксана зустріла свого майбутнього чоловіка на вулиці. Вона проспала на іспит. Прибігла на зупинку, а трамвай...

З життя1 годину ago

Інша дочка

**Щоденник** Батько Соломії був старший за матір на п’ятнадцять років. Одягався він строго, навіть старомодно – завжди штани, сорочка, піджак...

З життя1 годину ago

Запізніла любов

Одного вечора Оксана зазирнула до маминої кімнати, побачила, що та спить, і тихенько зачинила двері. “Оксаночко…” — раптом покликала її...

З життя2 години ago

Просто друзі або щось більше?

Телефонний дзвінок перервав вечерю Олені. Вона рідко готувала сама. Вранці зазвичай обмежувалася кавою, на обід їла у кафе поряд з...

З життя3 години ago

Мої закони гри

Мої правила Як часто буває, Мар’яна не знала свого батька. Він покинув їх із матір’ю відразу після народження доньки. Жили...

З життя4 години ago

Морська пригода

**Мрія про море** — Софійко, тобі ж тільки вісімнадцять! Ти не розумієш… — Оксана то й діло переходила на крик....

З життя5 години ago

Тікай, поки не пізно…

**Щоденник Олени Коваленко** Біжи, поки не пізно… Кожна дівчина мріє про велике та чисте кохання. Щоб голова крутилася від щастя,...