Connect with us

З життя

«Не было сил помочь матери, а на судебные разбирательства нашлись!»

Published

on

«Не могла ухаживать за матерью, а вот судиться со мной – на это силы нашлись!»

Моя вселенная в детстве звалась бабушкой. Это она растила меня, учила жизни, залечивала сбитые коленки, когда я падала, и прижимала к груди, если мама снова исчезала в погоне за своей «судьбой». Мать вечно скиталась — то с одним мужчиной, то с другим, и мне в её мире места не было. Она появлялась на день-другой, с пустыми фразами и холодным взглядом, будто случайная гостья, а потом снова растворялась.

А бабушка… Она была всем. Матерью, подругой, опорой. Отдавала мне последнее — время, душу, последние гроши. Даже когда я уехала учиться в Санкт-Петербург, её голос по телефону оставался самым родным звуком на свете. Но судьба распорядилась иначе — бабуля тяжело заболела, и ей срочно понадобился уход. Я бросила институт и вернулась в Москву. Денег не хватало, и я умоляла мать помочь. В ответ — только стоны:

— Я сама еле дышу… Давление, сердце, ноги… Ты даже не представляешь, как мне плохо. Скоро и сама слечь могу!

Каждый раз, слушая это, я не понимала: зачем говорить, если помогать она не собиралась? Бабушка, видя моё смятение, однажды прошептала:

— Это она алиби себе готовит. Чтобы потом никто не спросил, почему мать бросила. Ведь она, видишь ли, сама «чуть жива».

Так и вышло. Мать твердила о своей «слабости», но стоило бабушке оформить на меня квартиру, а через два года умереть — и началось. Мама, словно сбросив все хвори, рванула в суд. Якобы я «одурманила» бабушку, та была «не в себе», и завещание надо отменить. И понеслось! Иски, вызовы, заседания… Я недоумевала — откуда столько сил? Ещё вчера она еле ковыляла, а теперь носится по судам, как молодая.

День за днём я видела её злость, жадность. Где были эти силы, когда бабушке нужна была помощь? Где эта энергия, когда я, двадцатилетняя девчонка, одна таскала тяжелые кастрюли, меняла простыни, ночами дежурила у постели? Тогда мать только рыдала в телефон: «Ой, мне так плохо!» А теперь — бодра, как огурчик, всем рассказывает, как её «обокрали».

Она не провела рядом с бабушкой ни дня. Не купила ни одной таблетки. Не услышала её последний вздох, не держала её остывающие пальцы…

Перед смертью бабушка сжала мне руку и сказала:

— Я не хочу, чтобы она получила хоть рубль. Это твоё. Ты заслужила.

Я не хочу мести. Но не позволю даже родной матери растоптать последнюю волю человека, который дал мне всё. Я буду бороться — не ради квадратных метров, а ради памяти. Ради любви. Ради правды.

Пусть судится, клевещет, разыгрывает жертву. Я знаю, как было на самом деле. И пока я жива — молчать не стану.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

п'ять × п'ять =

Також цікаво:

З життя30 хвилин ago

Чоловік стояв на даху авто і розбивав його кувалдою: коли прибула поліція та дізналася причину, були в шоці

На вузькій вуличці старого львівського кварталу раптом роздався різкий, глухий звук ніби хтось з несамовитією вдарив по товстому залізному листу....

З життя31 хвилина ago

Прокинулися від різкого гавкоту собаки, що сиділа посеред кімнати й уважно дивилася на стелю: а потім ми побачили там щось жахливе й викликали поліцію

Ой, слухай, що в нас пригода була! Посеред ночі ми прокинулися від різкого гавкоту нашої собаки. Темно, серце скакало, а...

З життя2 години ago

Молода дівчина в ультракоротких шортах намагалася залицятися до мого чоловіка – і отримала урок від ревнивої дружини

Молода дівчина в ультракоротких шортах намагалася привернути увагу мого чоловіка: довелося дати урок цій розлучниціМи з чоловіком давно мріяли про...

З життя2 години ago

Не приховуй таємницю в собі

Після закінчення педінституту Марійка повернулася до рідного міста вона мріяла викладати у своїй колишній школі. Ще навчаючись тут, усі знали,...

З життя2 години ago

Не зовсім як у серіалі, але зі схожим неймовірним сюжетом

Не як у серіалі, але схоже Оксана любила серіали й мріяла, щоб у її житті все було гарно, як на...

З життя3 години ago

Прокинулися від різкого гавкотіння собаки, яка сиділа посеред кімнати й уважно дивилася на стелю: а потім ми побачили щось жахливе й викликали поліцію

Посеред ночі нас розбудив різкий гавкіт собаки, яка сиділа посеред кімнати й уважно дивилася на стелю. А потім і ми...

З життя3 години ago

Цінний урок про повагу до інших – навіть у найнесподіваніших ситуаціях

ЩоденникСьогодні я зрозумів, як важливо поважати інших, навіть у найнесподіваніших ситуаціях. Інколи складно знайти відповідь на незручні моменти. Саме так...

З життя4 години ago

Витримати удари долі

Двері до кабінету відчинилися, і на порозі зявився високий засмаглий чоловік. Він уважно подивився на Вікторію й промовив мяким голосом:...