Connect with us

З життя

58 лет и одна, но не одинока

Published

on

Мне 58, и я живу одна, но не чувствую себя одинокой. С мужем мы развелись давно, и с тех пор научилась ценить свою свободу. У меня есть сын, Дмитрий, ему тридцать. Мы с ним очень близки, и это дарит мне радость. Недавно он женился на Ольге — душевной и доброй девушке. Я рада его выбору, ведь она стала для нашей семьи родной.

Живу я в маленьком доме на окраине Екатеринбурга. Здесь тихо, есть сад, где я копаюсь с удовольствием. Выращиваю цветы и немного овощей — это моя отдушина. Соседи у нас хорошие, заходим друг к другу на чай, обсуждаем новости. Порой шучу, что моя жизнь — как «Ирония судьбы»: всегда есть о чём поговорить.

Раньше работала бухгалтером, а теперь на пенсии — появилось время для себя. Люблю читать детективы и старые любовные романы. Вечерами иногда пересматриваю советские фильмы — они будто возвращают меня в юность. Ещё обожаю вязать: носки, шарфы, свитера — для Димы и Оли. Они смеются, что у них уже целый гардероб моей работы, но я вижу, что им приятно.

Бывает, накатывает грусть по прошлому: молодость, первые мечты с мужем… Но я не задерживаюсь в этих мыслях. Жизнь научила меня стойкости. Развод был трудным, но он дал мне свободу. Теперь я знаю: каждый день — это шанс. Недавно записалась на курсы английского — мечтаю съездить за границу. Дмитрий поддерживает, говорит, мне ещё сам Бог велел путешествовать.

Мой сын — моя гордость. Он инженер, умный, ответственный. Я всегда старалась быть ему не только матерью, но и другом. Он рассказывает о планах, я — о своих маленьких радостях. Его свадьба стала для меня праздником: столько смеха, танцев, счастливых глаз! Ольга сразу вошла в нашу семью, и я благодарна ей за её тепло.

Иногда задумываюсь о будущем. Конечно, хочется внуков, но не тороплю Дмитрия с Ольгой — пусть насладятся жизнью вдвоём. А я радуюсь каждому дню. В моём возрасте понимаешь: счастье — в мелочах. В улыбке сына, в разговоре за чаем, в первом весеннем цветке. Я не одинока, потому что сердце моё полно любви.

Жизнь — это дорога, и я благодарна за каждый её поворот. Впереди ещё столько интересного! Может, заведу кошку — Дмитрий давно шутит, что мне нужен «компаньон». Кто знает?.. А пока счастлива тому, что есть: сыну, нашей крепкой связи и тем маленьким радостям, что дарит каждый новый день.

Вот и весь мой секрет: живи с благодарностью — и одиночество обойдёт стороной.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

вісімнадцять − 7 =

Також цікаво:

З життя33 хвилини ago

Пес обійняв господаря востаннє перед евтаназією, аж раптом лікар вигукнув: “Стійте!” — і те, що сталося далі, змусило плакати всю клініку

Тісна кімната ветеринарної клініки ніби затамувала подих разом із тими, хто був всередині. Бліді стіни тремтіли від напруження, низька стеля...

З життя34 хвилини ago

Коли службовий пес Тітан раптово завмер у переповненому автобусі, ніхто не розумів чому — аж поки його пронизливий погляд не зупинився на маленькій дівчинці в кінці салону

Звичайний ранок у Львові перетворився на щось неймовірне, коли службовий пес на імя Бурштин раптово завмер у переповненому тролейбусі 10....

З життя36 хвилин ago

Не зовсім як у серіалі, але близько

Не як у серіалі, але схоже Маруся обожнювала серіали й мріяла, щоб у її житті все було гарно, як на...

З життя2 години ago

Слова моєї свекрухи: «Ця дитина — не мого сина» — болюче відгукнулися в моєму серці

Слова моєї свекрухи: «Ця дитина не мого сина» пролунали болюче.«Ця дитина не мого сина», сказала моя свекруха в день народження...

З життя2 години ago

Моя свекруха вилила на мене відро води, щоб розбудити, але такого розвитку подій вона не очікувала!

Моя свекруха вилила на мене відро води, щоб розбудити, але не очікувала такого повороту подій.Минуло два роки з моменту, як...

З життя2 години ago

Невгамовна енергія

Неспокійна Оксана з дитинства мріяла стати лікарем. Жила з батьками у невеличкому селі, до школи бігала за три кілометри у...

З життя3 години ago

Мене з немовлям не пустили на борт літака — і тоді 83-річна жінка прийшла нам на допомогу

Це був справжній кошмар. Чотири дні тому моя дружина померла під час пологів, народивши нашу доньку. Я ще не міг...

З життя3 години ago

Мій чоловік щоночі на дві години зачинявся у ванній: однієї ночі я взяла ліхтарик, зазирнула – і знайшла за кахлями дивну дірку з таємничими пакетиками…

Останнім часом мій чоловік поводився дедалі дивніше. Спочатку я подумала, що в нього коханка. Вечорами він зникав, а вдома довго...