Connect with us

З життя

Зрада заради подарунків: родинна драма

Published

on

Зрада за подарунки: родинна драма

Моє життя було спокійним, доки не спалахнув скандал із невісткою. До цього наші стосунки з Оленою, дружиною мого сина, були м’якими — без особливої близькості, але й без сварок. Ми віталися, обмінювалися привітностями, а я намагалася не втручатися в їхнє сімейне життя. Але те, що сталося, перевернуло все догори дригом. Тепер я навіть не уявляю, як дивитися їй у вічі після такої зради.

Я — пенсіонерка, все ще працюю, живу сама в затишній квартирі на околиці Львова. З рідних у місті тільки син Андрій, дві мої улюблені онуки — Софійка та Марічка, і, звісно, невістка Олена, якщо її взагалі можна вважати родичем після всього. Мій світ крутився навколо родини. Є подруги, але з ними все поверхнево: чашка кави, кілька слів — і до наступної зустрічі. Справжня радість — це мої дівчатка, онучки, заради яких я готова на все.

Я, як і будь-яка бабуся, люблю пестити Софійку та Марічку. Пеку їм палянички, купую ляльки, слідкую за дитячою модою, щоб подарувати гарні сукні чи яскраві ранці. Моя пенсія та зарплата дозволяють не шкодувати грошей, а бачити їх щасливі обличчя — безцінно. Олену я тебе не обділяю: на свята дарую щось варте, щоб не порушувати сімейну гармонію, купую речі й синові. Все заради ладу.

Перед днем народження Олени я запитала в Андрія, що б їй сподобалось. Він, не замислюючись, відповів: «Мультиварка останньої моделі. Вона дуже любить готувати, буде в захваті». Я знала, що це не дешева річ, але заради невістки вирішила скоротити свої витрати. У магазині я майже виснажила консультанта: перевіряла функції, порівнювала моделі, уточнювала кожну дрібницю. Через три години, втомивши і його, і себе, вибрала ідеальну мультиварку. Дома розпакувала її, щоб прибрати цінники, помилувалася покупкою й залишилася задоволена.

У цей момент зайшла сусідка Ганна. Побачивши мультиварку, вона схопилася за голову:
— Наталіє Іванівно, це ж мрія! Тепер готувати — одна насолода. Скільки віддала, якщо не секрет?

Я назвала суму, і Ганна аж скрикнула:
— Ой лишенько, я б не потягнула…

Довелося зізнатися, що для себе я б не витрачалася, але для Олени, за проханням сина, зробила виняток. Ганна похвалила: «Оце так свекруха, їм пощастило!» Ми випили кави, ще раз оглянули мультиварку й розійшлися в доброму настрої.

День народження Олени минув чудово. Вона сяяла від щастя, побачивши подарунок, подякувала мені разів десять, навіть питала поради, куди поставити мультиварку на кухні. Ми розлучилися тепло, як ніколи, і я була впевнена, що все гаразд. Ніщо не віщувало бурі.

Через пару тижнів Ганна знову заглянула до мене, але її обличчя було схвильованим.
— Наталіє, сказати чи не сказати… Твоя Олена продає мультиварку.

Я оніміла:
— Як продає? Вона ж мріяла про неї! Де?

— На сайті оголошень. Ціна низька, я б і сама купила, якби не знала, що це твій подарунок.

Ми відкрили ноутбук, і Ганна показала оголошення. Це була вона — моя мультиварка, майже нова, виставлена на продаж! Я відчула, як кров ударила в обличчя. Вирішивши перевірити, що ще продає Олена, я клацнула на «інші оголошення продавця». Краще б я цього не робила. Перед очими замилькали речі, які я дарувала онукам, синові, самій Олені: ляльки, сукні, навіть светр, який вибирала для Андрія! Усе це було виставлено на продаж, як непотрібне начиння.

Ганна, побачивши, як я зблідла, перепросила й пішла, а я, не в силах стриматися, набрала номер Олени.
— Олено, як там мультиварка? Смачненьке готуєш? Зайду як-небудь на каву.

Вона завагалася:
— Ну… знаєте…

— Знаю, люба, знаю! — перебила я. — Нащо так дешево продаєш? Треба ціну вищу ставити! І сукні онучок, і іграшки — усе там. Я вам від серця дарую, а ти все на сайт? Сказала б, що гроші потрібні, я б у конверті передала! Або цукерки, що дівчаткам купую, теж продаси?

Олена зрозуміла, що заперечувати марно, і пішла в атаку:
— Та що тут такого? Це мої речі, як хочу, так і розпоряджаюся!

Ми посварилися, як ніколи. Потім я подзвонила Андрію, сподіваючись на підтримку, але виявилося, що він навіть не знав про «бізнес» дружини. Мультиварка, до речі, досі стояла у них на кухні — мабуть, для виду. Але найболючіше — син не став на мою сторону. «Мамо, не хочу втручатися у ваші розборки», — кинув він, і це вразило гірше за все.

Я не вважаю це простою сваркою. Так чинити, як Олена, — підло. Мої подарунки, моя любов до онучок — усе перетворилося на товар на сайті. Як тепер довіряти? Як дивитися в очі людині, яка так легко зневажила мої почуття?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

три × 4 =

Також цікаво:

З життя6 секунд ago

Как я с ловкостью избавилась от свекрови и обрела покой

Как я ловко вернула в дом покой, избавившись от свекрови Ровно пять месяцев назад в нашей семье произошло долгожданное чудо...

З життя2 хвилини ago

Чому ти ненавидиш мене, коли я дбаю про всі твої потреби?

Життя в невеликому селі під Вінницею перетворилося для мене на нескінченний жах. Я, Оксана, вже багато років живу під одним...

З життя11 хвилин ago

Чотири роки шлюбу: як я утримую чоловіка

Мені 32 роки, і вже чотири роки я заміжня за людиною, яка стала для мене справжнім тягарем. Я, Соломія, живу...

З життя20 хвилин ago

Даруючи квартиру, я не очікувала, що сина з невісткою не буде на моєму ювілеї.

До свого шістдесятиріччя я готувалася з особливою увагою. Тижнями обдумувала кожну деталь: склала меню, закупила продукти, наперед приготувала улюблені страви...

З життя26 хвилин ago

Я вирішив повернутися до колишньої дружини після 30 років шлюбу, але час було втрачено

Тепер мені 54 роки. І в мене немає нічого. Звуть мене Олег. З моєю дружиною Оленою ми прожили разом тридцять...

З життя32 хвилини ago

Мій подарунок їх не влаштував – квартира виявилася замалою для них

Отак ось… До мого шістдесятиріччя я готувалася з особливою турботою. Дні наперед продумувала кожну дрібницю: склад меню, закупівлю продуктів, готувала...

З життя48 хвилин ago

Два роки без звістки від доньки: не дзвонить, не пише, а мені вже майже 70

Минуло два роки. Відтоді моя донька жодного разу не подзвонила, не надіслала й рядка. Вона більше не хоче мене бачити,...

З життя50 хвилин ago

Жизнь после сорока пяти: предательство, отчаяние и обретённая любовь

Счастье после сорока пяти: как Татьяна прошла через предательство, отчаяние и всё-таки нашла любовь Эта история случилась с женщиной, которую...