Connect with us

З життя

Я виставила свекруху з дому — і не шкодую про це

Published

on

Щоденник

Сьогодні хочу розповісти історію, яка досі тривожить моє серце, але я не шкодую про свій вчинок.

Назватися можу Олеся, мені тридцять років, живу у Львові. Півроку тому я народила двійню — довгоочікуваних, коханих діточок. Дочку ми назвали Соломією, а сина — Максимом. Це було справжнє диво для нас із чоловіком. Ми довго йшли до цього, лікувалися, молилися, і коли на УЗД лікар сказав: «У вас буде двоє», — я плакала від щастя.

Та, на жаль, не всі поділили нашу радість. З перших днів у моєму щасті сиділа, як скалка, свекруха — Наталка Іванівна. Здавалося б, людина з життєвим досвідом, мати мого чоловіка, бабуся моїх дітей… Але те, що вона робила, можна було назвати лише божевіллям.

— У нас у роду ніколи не було двійні, — говорила вона з підозрою. — А ти подивись на дівчинку, вона взагалі не схожа на нашого Олега. До того ж, у нас завжди народжувалися хлопчики.

Спершу я мовчала. Вдруге — стиснула зуби. А втретє відповіла, що, мабуть, доля вирішила розбавити їхній чоловічий рід. Але потім почалося найогидніше.

Одного разу ми збиралися на прогулянку. Я вдягала Соломію, а свекруха — Максима. Вона зі скривленою писою повернулася до мене й спокійно, наче про погоду, промовила:

— Я ось дивлюсь… У Максима там зовсім не так, як у Олега було. Дуже відрізняється. Щось підозріле…

Я завмерла. Кілька секунд не могла повірити в те, що чую це від дорослої жінки. У голові помутніло. Замість гніву — нервовий, дикий сміх. Я схопила пелюшку і, не вірячи вухам, прошепотіла:

— Ну так, мабуть, у Олега в дитинстві там було як у дівчинки.

Після цих слів я вперше в житті так спокійно й твердо попросила її зібрати речі. І додала:

— Поки не принесеш ДНК-тест, який доведе, що це діти твого сина, можеш не повертатися.

Мені було байдуже, де вона його робитиме, на чиї гроші й хто взагалі дасть їй доступ до біоматеріалу. Це була остання крапля. Межа.

Чоловік, до речі, підтримав мене. Він сам уже був на межі — втомився від постійних нападок матері, її отрути, пліток і підозр. Він знав, що діти — його. Він чекав на них так само, як і я. І його теж це образило.

Сумління мене не гризе. Я не виганяла стару заради розваги. Я захищала свою родину, своє материнство, своїх дітей. Жінка, яка дозволяє собі натякати на зраду, зазирати у підгузки немовлят і вголос обговорювати, «на кого вони схожі», не має місця в моєму домі.

Можливо, хтось скаже, що це жорстоко. Що так не можна поводитися з людьми похилого віку. Що вона — бабуся. Але скажіть чесно — чи має право бути бабусею той, хто з перших днів ставить під сумнів батьківство і руйнує родину зсередини?

Я за тишу, за спокій і любов у домі. Нехай краще діти ростуть без такої «бабусі», ніж із людиною, яка щоранку за сніданком подає сумніви замість молока.

Тож так — я виставила матір чоловіка за двері. І нітрохи не соромлюся.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

13 + два =

Також цікаво:

З життя2 години ago

He Refused to Marry His Pregnant Girlfriend. His Mother Agreed, but His Father Stood Up for Their Unborn Child.

The air was thick with tension as Thomas stepped into the dimly lit cottage, his father, Arthur, pausing mid-motion by...

З життя2 години ago

He Refused to Marry His Pregnant Girlfriend. His Mother Agreed, but His Father Stood Up for the Unborn Child.

He refused to marry his pregnant sweetheart. His mother stood by him, but his father defended the unborn child. He...

З життя4 години ago

That Night, I Kicked My Son and Daughter-in-Law Out and Took Their Keys: The Moment I Realized — Enough Is Enough

That night, I took my son and his wife by the arm and snatched their keys from themit was the...

З життя5 години ago

That Night, I Kicked My Son and Daughter-in-Law Out and Took Their Keys: The Moment I Realized — Enough Is Enough

That night, I threw my son and daughter-in-law out of my house and took their keys. There came a moment...

З життя6 години ago

How the Husband Left His Wife Just When She Finally Became a Mother

**”I Dont Need You Anymore”: How the Husband Left His Wife When She Could Finally Be a Mother** When Eleanor...

З життя7 години ago

How Her Husband Walked Away When She Finally Became a Mother

**”How the Husband Left His Wife When She Could Finally Be a Mother”** **”I Dont Need You Anymore”: How the...

З життя8 години ago

I Found a Three-Year-Old Blind Boy Abandoned Under a Bridge — No One Wanted Him, So I Chose to Be His Mother.

**Diary Entry** I found a blind three-year-old boy abandoned under a bridgeno one wanted him, so I chose to be...

З життя9 години ago

One Day, My Husband Came Back from His Mother’s House, Sighed, and Suggested a Paternity Test for Our Two-Year-Old Daughter: Not for Me, but for His Mother

One evening, her husband returned from his mothers house, let out a heavy sigh, and suggested a paternity test for...