Драма під спекотним сонцем: прірва в містечку

Розрив під теплим сонцем: драма у Славутичі

Олена поверталася додому з відпочинку, а серце стискалося від туги. Її чоловік, Андрій, за весь час жодного разу не написав. На вокзалі в Славутичі її ніхто не зустрів… У хаті було темно, вечері не було, а в кімнатах панував безлад. «Мабуть, Андрій увесь цей час пропадав у своєї матері», — з гіркотою подумала Леся. Вона дістала другу сумку й почала збирати речі. Саме в цю мить і застав її чоловік, повернувшись додому.

— Повернулася? — кинув він, зупинившись у дверях. — А я тебе й не чекав! Нагулялася, гадаєш, усе зійде з рук?

Леся раптом засміялася — гірко, майже істерично.

— Не хвилюйся, я ненадовго, — відповіла вона, голос дрижав від стриманих емоцій.

— Що це значить?! — нахмурився Андрій. І тут його осяяло…

— Андрійку, як так могло статися? Ми ж цю подорож так довго планували! — Леся була на межі сліз.

Вона цілий рік мріяла про цю поїздку. Вони з Андрієм збирали гроші, обирали тур, обговорювали, як будуть грітися на пляжі.

— Ну що я можу зробити? Мати захворіла, треба залишитися, — буркнув Андрій, відводячи погляд.

— Коли потім? Я розумію, якби твою маму поклали до лікарні або вона злягла. Але ж у неї нічого серйозного! — обурилася Леся.

— У неї учора температура була! Вона швидку викликала! — спалахнув Андрій.

— Температура була несильна, спала, як тільки вона таблетки випила. Андрію, це гарячий тур! Якщо ми сьогодні його не візьмемо, такої ціни більше не буде!

— Знаєш що? Мене бісить твоє егоїстичне упертість! Я сказав — нікуди не їдемо. Матері може стати гірше! — відрізав він.

— Взагалі-то в неї ще й дочка є, — помітила Леся. — Невже вона не може за матір’ю подивитися?

— Ти ж знаєш, що Іра зайнята. Годі це обговорювати. Поїдемо іншим разом. Взагалі, посидимо вдома цієї відпустки. Я обіцяв матері допомогти з ремонтом. І ти теж допоможеш.

Андрій вийшов із кімнати, начебто розмова була закінчена. А Леся розплакалася.

Мало того, що вона працює на нелюбій роботі, лише щоб приносити гроші в родину, так тепер у неї відбирають і довгоочікуваний відпочинок. Вона терпіла нападки начальства, переробляла, зносила все заради однієї мрії — теплого моря та палючого сонця.

Леся давно хотіла змінити роботу, але Андрій заборонив. Мовляв, тут вона добре заробляє. Вони машину поміняли, ремонт зробили. А його зарплата завжди йде на примхи його матері — то щось полагодити, то купити. Але й цього мало!

Швидше за все, це вона наполягла скасувати відпустку. Звикла, що всі навколо неї танцюють. Хто взагалі ці «всі»? Лише її улюблений синок! Донька Андрія, Іра, давно зрозуміла, що з матір’ю краще не зв’язуватися. Тому він і не просить її подивитися за мамою. А от дружині відмовити простіше, ніж матері…

Мрії про море віддалялися. Леся уявила, як замість пляжу буде клеїти шпалери в задушливій квартирі свекрухи, і зрозуміла — вона цього не винесе. Їй потрібен відпочинок.

За півгодини вона підійшла до чоловіка й рішуче заявила:

— Я їду відпочивати. З тобою чи без тебе.

— Що?! Ти зовсім з’їхала?!

— Це ти з’їхав! Я чекала цю відпустку, як дива. А ти вирішив позбавити мене мрії. Якщо так піклуєшся про маму — залишайся. А я їду.

— І з ким ти поїдеш? — прищурився Андрій.

— Сама.

Він усміхнувся, потім почав нервово ходити по кухні.

— Знаю я, навіщо тобі цей відпочинок! Курортного роману захотілося? Пригод на свою голову?

Леся мовчала, боячися зірватися. На язику вертілося стільки слів…

— Мовчиш? Бо я правий!

— Якщо не довіряєш — поїдемо разом, — вимовила вона.

— Я маму не кину, — відрізав Андрій.

— Ну й не кидай…

Леся вийшла з кухні, задихаючись від образу й злості. Мало того, що чоловік завжди обирає матір, а не її, так він ще й звинувачує в чомусь вигаданому! Вона ніколи не давала приводу сумніватися. Все, чого вона хотіла від відпочинку, — це спокій і гармонія. Ніякі романи в її плани не входили.

Андрій же думав, що Леся просто лякає його.

Вранці вона ще раз запитала, чи їде він. Андрій огризнувся, назвавши її дурною. А після обіду Леся повернулася додому з квитком у руці.

Андрій влаштував скандал. Такого в їхньому житті ще не було. Леся запропонувала купити йому тур, сподіваючись, що він роздумає. Та він, мабуть, став на принцип. Хоча Леся так і не зрозуміла, в чому сенс, якщо у його матері сьогодні навіть температури не було.

У результаті, коли вона їхала на вокзал, Андрій кинув:

— Можеш— Можеш не повертатись! Така дружина мені не потрібна!

Леся сідала у потяг зі сльозами на очах, не підозрюючи, що ця відпустка назавжди змінить її життя…