Connect with us

З життя

Кулінарний хаос: битва з матір’ю партнера

Published

on

Кулінарний пекельний котел: війна зі свекрухою

Моє життя у невеличкому місті на березі Дніпра перетворилося на нескінченний кошмар через свекруху, яка вважає мене нікчемною господаркою. Її безкінечні догани за те, як я готую, доводять мене до розпачу. Кожен її візит – це новий скандал, нові докори, що підривають мої сили. Я втомилася терпіти, і мій гнів ось-ось вирветься назовні, загрожуючи зруйнувати крихку згоду в нашій родині.

Свекруха, Марія Степанівна, постійно наголошує, що я не вмію готувати. Її особливо дратує, що я роблю їжу на кілька днів наперед. «Чому мій син має їсти те саме три дні поспіль?! Невже ти не можеш щодня варити свіже?» – кидає вона з презирством. Марія Степанівна – професійна кухарка, її страви – справжні шедеври. А я не люблю стояти біля плити. Для мене головне, щоб їжа була простою, їстівною і не витрачала забагато часу. Якщо вона відповідає цим критеріям – я задоволена.

У будні я готую звичайні страви: борщ, юшку, картоплю з м’ясом, макарони. Мій чоловік, Тарас, не скаржиться – йому все підходить. А от у вихідні він сам береться за приготування, створюючи кулінарні витвори. На це йде півдня, а мені потім доводиться мити купу брудного посуду, забризкану плиту та підлогу, яку Тарас завжди встигає випачкати. Я не проти його захоплення, але після роботи у мене немає сил на щоденні подвиги у кухні. Тарас це розуміє, а от свекруха – ні.

Кожен її прихід – наче іспит. Вона відкриває холодильник і кривиться: «Що це, знову вчорашня юшка? Невже так важко вранці розморозити м’ясо, а ввечері зварити щось свіже? Це ж не відбирає багато часу!» На словах все просто, але після зміни в офісі я мрію лише про одне – впасти на диван і закрити очі. Тарас співчуває мені і не вимагає свіжих страв на щодня, але Марія Степанівна не хоче ставати на моє місце.

Нещодавно я народила сина, Данилка. Життя стало ще важчим. Малеча майже не спить уночі, я ходжу як тінь, ледве тримаючись на ногах. Буває, що я взагалі не встигаю готувати, і Тарасу доводиться самому варити вареники. Свекруха, побачивши в холодильнику вчорашні макарони або ковбасу, вибухає: «У мого сина, навМоя рука невольно стиснула кухонний рушник, і я зрозуміла — сьогодні або я скажу їй усе, або цей каток продовжить давити мене до кінця.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

дванадцять − одинадцять =

Також цікаво:

З життя21 хвилина ago

— Чому ти піклуєшся про цю дівчинку? Вона ж тобі навіть не рідна!

“Навіщо ти возишся з тією дівчиною? Вона ж тобі не рідна!” Це історія Соломії, яку вона сама розповіла — і...

З життя1 годину ago

Загубив кохання, знайшов родину

Втратив кохання, але знайшовши родину Ярослав місяцями ніс у собі важку думку – він хотів піти. Без криків, без розбитого...

З життя1 годину ago

Занурений у втрати, знайшов родину

Втратив кохання, а знайшов родину Максим місяцями носив у серці важку думку — він хотів піти. Без криків, без розбитого...

З життя2 години ago

Бабуся, яка змінила все

**Прабабуся, що змінила все** Ярослава посадила свого плюшевого кролика на диван і суворо погнала пальцем: — Сиди тут, а то...

З життя2 години ago

Чому ти дбаєш про цю дівчину? Вона ж навіть не твоя родичка!

— Нащо ти вовтузишся з цією дівчинкою? Вона ж тобі навіть не рідна! Це історія Лариси, яку вона сама розповіла...

З життя3 години ago

Прародителька, яка перевернула світ

Прабабуся, яка змінила все Ярина посадила свого плюшевого зайця на диван і строго погнала йому пальцем: — Сиди тут, а...

З життя3 години ago

Шрами зради

Рани зради Марійка закінчувала мити посуд, коли телефон розірвав тишу невеличкої кухні в містечку під Рівним. Витерла руки рушником і...

З життя5 години ago

Шрами зради

Рани зради Світлана закінчувала мити посуд, коли телефон розірвав тишу маленької кухні в містечку під Полтавою. Витерши руки рушником, вона...