Connect with us

З життя

Запізнілий подарунок і родинний шторм

Published

on

Пізній дар і родинна буря

У невеликому містечку над Дніпром розгорнулася родинна драма, яка розірвала зв’язки між матір’ю та сином. Олександра Петрівна, жінка у віці, зіткнулася з незрозумінням і гнівом близьких, коли наважилася на крок, що здався неймовірним. Її несподівана вагітність у 44 роки стала не лише випробуванням для неї, а й причиною розриву з сином, чия реакція розбила їй серце. Тепер, коли вона колихала немовля, вона запитувала себе: чи можливо відновити родину, коли любов змішалася з образами та зрадою?

«Олександро Петрівно! — кричала Марія на всю хату. — Я сто разів казала: ложки — у правий ящик, виделки — у лівий!» Олександра, збентежено стоячи біля кухонного столу, пробурмотрела: «Пробач, Машенько, я ненавмисно, просто не звернула уваги. Хіба це так важливо?» Марія спалахнула: «Це мій дім, і я вимагаю, щоб усе було, як я хочу!» Її голос тремтів від злості, а очі блищали, як грім. Олександра подивилася на невістку з подивом і болем. «Марусю, що сталося? Якщо ти засмучена моїм приїздом, не хвилюйся, я лише на кілька днів», — тихо промовила вона, але Марія лише відвернулася.

Олександра завжди добре ладнала з невісткою. Коли син, Андрій, привів Марію додому, Олександра одразу її прийняла. Дівчина із сусіднього села була простою, доброю, з щирою посмішкою. Вони познайомилися в університеті: Андрій навчався на інженера, Марія — на економіста. Олександра пишалася сином — розумний, цілеспрямований, він з третього курсу підробляв на місцевій фабриці, а після закінчення вишу вирішив залишитися в місті. Батьки підтримали його, купивши невелику квартиру. Незабаром Андрій і Марія почали жити разом, а після випуску одружилися. Зараз вони працювали, будували своє життя, і Олександра намагалася не втручатися, лише час від часу навідувалася. Їхні теплі зустрічі в селі, де Марія із задоволенням частувала її пирогами, здалися далеким спогадом.

Але цього разу Марія була зовсім іншою — дратівливою, різкою. Олександра не могла зрозуміти, що трапилося. Коли невістка трохи заспокоїлася, вона наважилася запитати: «Марусю, що тебе так засмутило? Ви з Андрієм посварилися?» Марія опустила очі: «Простите, Олександро Петрівно, я сорвалася. У мене знову негативний тест. Я так хочу дитину, а нічого не виходить… Андрій мріє про сина, а раптом він піде до іншої? Я його так люблю!» Її голос задрижав, а сльози покотилися по щоках. Олександра обняла невістку, намагаючись втішити: «Ви разом лише три роки, Марусю. Усе у вас буде, ще не час».

Але слова Марії змусили Олександру завагатися. Їй стало ніяково розповідати про причину свого приїзду. У 44 роки вона дізналася, що вагітна — новина, яка перевернула її життя. Її чоловік, Василь, був на сьомому небі, а вона розривалася між страхом і надією. У такому віці народжувати? Люди сміятимуться, подумають, що вона з’їхала з глузду. Вона чекала онуків, а не новонародженого! Олександра приїхала до міста на обстеження, щоб переконатися, що все гаразд, але горе Марії зробило її таємницю ще важчою. Як розповісти про свою радість, коли невістка плаче через власний біль?

Олександра все ж наважилася: «Марусю, діти — це Божий дар. Ми з Василем разом із школи. У 17 я дізналася, що стану мамою Андрія. Наші батьки були проти, але ми одружилися і прожили 26 років. Було всяке, але нас тримала любов. Коли Андрій поїхав навіть, ми з Василем залишилися вдвох, і я думала, що тепер поживемо для себе. Але він… він пішов на бік. Я дізналася від його колеги, хотіла розлучитися, але тут з’ясувалося, що я вагітна. Василь кинув свою пасію, знову став уважним, як у молодості. Тепер я дивлюся на материнство інакше — не як у 17, коли ми самі були дітьми. У вас з Андрієм ще будуть діти, просто почекайте». Марія дивилася на неї з широко розплющеними очима: «Ви будете народжувати?» — «А як інакше? Це Божий дар», — відповіла Олександра.

Після обстежень Олександра повернулася додому, але ввечері їй подзвонив Андрій. Його голос тремтів від гніву: «Мамо, ти при здоровому глузді? Народжувати у такому віці?!» Олександра остовпіла. Вона не очікувала, що син, її гордість, так люто засуджуватиме її. «Андрію, це наше з татом життя», — намагалася вона пояснити, але він кинув слухавку. Олександра заплакала, відчуваючи, як серце стискається від болю. Пізніше вона дізналася, що це Марія настроїла сина, виливши на неї жовч і глузування.

Андрій перестав спілкуватися з батьками. Олександра і Василь були поглинені турботами про новонародженого сина, але образа на старшого сина лежала тінню на серці. Вони вже втратили надію на примирення, доки одного дня Андрій не приїхав до них. Він стояв на порозі, похиливши голову: «Мамо, тату, пробачте. Я був неправий,Він глянув у вічі матері, і в його очах було стільки болю та каяття, що Олександра відразу зрозуміла — їхня родина ще має шанс на щастя.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

дев'ять − 3 =

Також цікаво:

З життя22 хвилини ago

Продавчиня вигнала бабусю з магазину, але поліція повернула її назад

Марія завжди була самодостатньою жінкою, навіть коли життя ставало важким. Після виходу на пенсію з посади шкільної бібліотекарки вона тихо...

З життя3 години ago

Магія зустрічі

**ОЛЕНЬКА.** Старая Марійка витирала сльози, що стікали по її блідим, зморшкуватими щоками. Вона махала руками, немов дитина, що ще не...

З життя6 години ago

Неочікувана любов: Заможний холостяк закохався в дівчину зі шрамами з дороги.

Ось як би я розказала цю історію по-своєму: Ярослав Коваленко обожнював свій балкон. Особливо у п’ятничні ранки, коли місто під...

З життя7 години ago

Сховай мої муки

**З\’їж мою боли** Найменше усього Олені подобалося працювати з дітьми. Важко, нудно й небезпечно. Простір можливостей навколо дитини ще не...

З життя9 години ago

— Твоя мама їде на місяць? Тож я — до своєї, — дружина вже з чемоданом.

— Твоя мама їде на цілий місяць? Тоді я — до своєї, — дружина стояла вже з чемоданом. У Оксани...

З життя11 години ago

Коли валіза без ручки стає пригодою…

— Вітьку, більше до мене не заходь, добре? — спокійно попросив я. — Як це? Сьогодні не приходити? — не...

З життя14 години ago

Чому мої подруги мають красивих мам, а моя більше схожа на бабусю?

У всіх подруг матусі молоді та гарненькі, а в мене… Ні, ну ви бачили? Моя більше схожа на бабусю, і...

З життя17 години ago

ВІДПОВІДЬ ЗА ВІТРИНОЮ: МРІЇ, ЯКІ НЕВІДПРАВЛЯЮТЬСЯ В УСВІТ.

Ніхто не знав, як його звати. Це був хлопчик років дев’яти, худий, у трохи поношеній сорочці. Кожного вечора, повертаючись із...