Connect with us

З життя

Мені було 49, двоє дорослих дітей та коханий чоловік — але він обрав молоду і зруйнував усе

Published

on

Мені було 49, двоє дорослих дітей і коханий чоловік — але він обрав молодість і зруйнував усе

У тихому містечку під Черкасами, де Дніпро поступово несе свої води, моє життя, яке здавалося ідеальним, розлетілося на уламки. Мене звуть Оксана, і у 49 років я зіткнулася зі зрадою, яка випалила моє серце. Мій чоловік, з яким ми побудували все, кинув мене заради молодої жінки, залишивши після себе лише біль і порожнечу.

Щасливе життя, яке я так любила

У 49 я відчувала себе на вершині світу. У нас з Ігорем, моїм чоловіком, було двоє дорослих дітей — донька Соломія та син Богдан. Вони вже жили своїм життям: Соломія вийшла заміж, а Богдан закінчував університет. Ми з Ігорем мали просторину трикімнатну квартиру, оформлену на обох. Жили для себе, насолоджуючись плодами багаторічної праці. Я була впевнена, що наш шлюб — фортеця, яку ніщо не зруйнує.

Ігор завжди був для мене опорою. Ми разом пройшли крізь труднощі, вирощували дітей, будували кар’єру. Він був інженером на підприємстві, я — бухгалтеркою у місцевій фірмі. Наші вечори були повні тепла: вечеря, розмови, плани на майбутнє. Я любила його посмішку, його турботу, його впевненість. Здавалося, попереду нас чекає ще багато щасливих років. Але я не бачила, як тінь предательства підкрадалася до нашого дому.

Правда, яка розбила серце

Все почалося з дрібниць. Ігор став затримуватися на роботі, частіше мовчав за вечерею, поринув у свої думки. Я списувала це на втому — вік, навантаження, звичайні клопоти. Але одного разу він прийшов додому пізно, з запахом чужого парфуму. Моя інтуїція закричала, але я відмахнулася: «Цього не може бути». Проте сумніви зростали, як гроза. Я наважилася перевірити його телефон, поки він спав. І там, у повідомленнях, я знайшла її — Маріанну, молоду, яскраву, чужу.

Ігор не заперечував. Коли я влаштувала скандал, він спокійно сказав: «Оксанко, мені потрібне інше життя. Маріанна молодша, краща, з нею я почуваю себе живим». Його слова були як удар під ребра. Він не просив пробачення, не благав. Він просто заявив, що йде. У ту мить я зрозуміла: людина, яку я любила найбільше, давно перестала бути моєю.

Рух світу

Ігор зібру речі й пішов, залишивши мене у нашій квартирі, повній спогадів. Діти були у шоці. Соломія плакала, звинувачуючи батька в его егоїзмі. Богдан мовчав, але я бачила біль у його очах. Я намагалася триматися заради них, але всередині вЯ зрозуміла, що не можу змінити минуле, але маю силу творити своє майбутнє.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

1 × чотири =

Також цікаво:

З життя41 хвилина ago

Stepfather

The Stepfather “Because you’ve got no business sniffing around a young girl!” snapped Jake. “Whatwhat?” “Youve been filling Emilys head...

З життя46 хвилин ago

Whisper Behind the Glass

**Whispers Beyond the Glass** The nurse, a woman with a weary, windworn face and eyes dulled by years of witnessing...

З життя2 години ago

Returned Home to Find My Husband and All His Belongings Gone

When she got home, neither her husband nor his things were there. “What’s that look for?” Zoe smirked. “Stan just...

З життя3 години ago

Avenged for My Mother

In the quiet countryside of Yorkshire, many years ago, there lived a man named Harold Whitcombea stern, unyielding figure, known...

З життя4 години ago

Of Course, Everyone Remembered It Perfectly

I dont remember because it never happened! said Redford, looking at her with the earnest eyes of an old man....

З життя5 години ago

Shut Up!” The Man Roared, Hurling the Suitcase to the Floor. “I’m Leaving You and This Miserable Swamp You Call a Life

“Shut it,” the husband snapped, tossing his suitcase to the floor. “I’m leaving you and this swamp you call a...

З життя8 години ago

Alright, lads, fishing can wait,” Victor decided, grabbing the landing net. “We’ve got to save the poor bloke.

“Alright, lads, the fishing can wait,” decided Victor, grabbing the fishing net. “Weve got to rescue the poor thing.” Victor...

З життя8 години ago

Alright, lads, fishing can wait,” Victor decided, grabbing the landing net. “We’ve got to save the poor soul.

“Alright, lads, the fishing can wait,” Victor decided, grabbing the landing net. “Weve got to rescue the poor thing.” Victor...