Connect with us

З життя

Свадебный подарок свекрови: порой лучше без сюрпризов

Published

on

**Дневниковая запись**

Свадьба Лены и Дмитрия была в самом разгаре. Тамада объявил про подарки, и первыми выступили родители невесты. Затем подошла мать Димы, Галина Сергеевна, с огромной коробкой, перевязанной алым бантом.

— Интересно, что там? — прошептала Лена на ухо Диме.

— Без понятия. Мама держала в тайне, — пожал плечами жених.

Решили открывать подарки наутро, когда стихнет праздничная суета. Первым делом вскрыли коробку от свекрови. Развязали ленту, сняли крышку — и обомлели.

Лена раньше замечала, что Дима всегда спрашивал разрешения, даже в мелочах.

— Можно взять последний пряник? — несмело уточнял он, глядя на тарелку.

— Конечно! Ты же взрослый, — удивлялась Лена.

— Привычка, — смущённо отмахивался Дима.

Позже она поняла, откуда это пошло.

При первой встрече с родителями Димы Галина Сергеевна показалась гостеприимной. Но за ужином поставила перед гостями по тарелке с горкой картошки и котлетой размером с орех. Дима быстро опустошил свою и тихо попросил добавки.

— Сколько можно жрать? Тебя не прокормить! — рявкнула свекровь, а потом радостно наложила полную тарелку мужу, Сергею Петровичу. Лена еле проглотила ужин.

Перед свадьбой свекровь критиковала всё — от ресторана до колец.

— Зачем тратиться? Нашли бы подешевле! — ворчала она.

Лена не выдержала:

— Это наш праздник и наши деньги!

Галина Сергеевна обиделась, перестала звонить и даже грозилась не прийти. За два дня до свадьбы Сергей Петрович приехал к молодым.

— Сын, помоги с подарком, — сказал он и повёл Диму к машине. Оказалось, купил им холодильник — чтобы не зависеть от жениных капризов. Признался, что они с женой разругались: она сочла даже такой подарок расточительством.

На свадьбу Галина Сергеевна всё же явилась — в шикарном платье, на такси. Вручила коробку и затерялась среди гостей.

Утром Лена и Дима распаковали подарок.

— Полотенца? — разочарованно пробормотала Лена.

— И носки, — вздохнул Дима, доставая две пары. — Отец прав… Мама просто сунула первое, что нашлось. Лучше бы вовсе ничего не дарила.

Но на этом не кончилось. Через пару дней свекровь позвонила:

— Ну, что подарили? Тёща что преподнесла? А друзья? — допытывалась она.

Дима впервые в жизни резко ответил:

— Мам, это не твоё дело. Нас всё устраивает.

И бросил трубку без тени вины.

Жизнь научила меня: доброта не в цене подарка. Но уважение — в деталях. А их у Галины Сергеевны не осталось.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

16 − чотирнадцять =

Також цікаво:

З життя46 хвилин ago

Вибір, що змінив усе

Олеся Іванівна стояла на порозі власної хати, стиснувши в руках дві валізи, і ніяк не могла повірити в те, що...

З життя3 години ago

Гості на вихідних: незабутні миті

Колишні часи, ще за молодої України, до нас на вихідні нагрянули сва́ти… «Мамо, ти зовсім з глузду з’їхала?! Які сва́ти?!»...

З життя6 години ago

Три дні мовчання телефонів

Три дні без дзвінка Олена Миколаївна вчетверте за ранок підійшла до телефону, зняла слухавку, прислухалася до гудка й поклала назад....

З життя9 години ago

Вона обрала любов

Она сказала «так» Марія Іванівна стояла біля вікна, дивилась, як сусідка розвішує білизну на балконі навпроти. Ранкове світло м’яко падало...

З життя9 години ago

Я не твоя рідня, ось і вся правда

— Чого ти лізеш не у своє діло? — вигукнула Олеся, розмахучи руками. — Це моя донька, не твоя! —...

З життя12 години ago

Незнайомець, але найближчий

**Чужий, але рідний** — Маріє Іванівно, та ви що?! Так не можна! — Михайло Степанович аж здригнувся від здивування. —...

З життя13 години ago

Не покладайтеся на мої заощадження

– Мамо, ну годі вже своє тягнути! – Оксана роздратовано вдарила долонею по столу. – Ми ж домовились, що ти...

З життя15 години ago

Кохання, народжене в ненависті

Любов крізь ненависть Оксана Іванівна стояла біля вікна й дивилася, як її сусідка Ганна Сергіївна розвішує білизну у дворі. Кожен...