Connect with us

З життя

Я не стремлюся до цього, але збираю речі й вирушаю з сином до мами.

Published

on

Мені, звісно, зовсім не хочеться, але я збираю речі та їду з сином Данилом до моєї мами, Оксани Іванівни. А все тому, що вчора, поки я гуляла з дитиною, мій чоловік Олег, бачите лі, вирішив проявити гостинність і впустив до нашої кімнати родичів — двоюрідну сестру Марію з чоловіком Тарасом та їх двома дітьми, Софійкою й Дениском. І найнеприйнятніше: він навіть не подумав зі мною порадитись! Просто сказав: “Ти з Данилом можете пожити у твоєї мами, там місця вистачить”. Я досі в шоці від такої нахабності. Це наш дім, наша кімната, а я тепер маю пакувати валізи та поступатись місцем чужим людям? Та ні, це вже занадто.

Все почалося з того, що я повернулася додому після прогулянки з Данилом. Він, як завжди, втомився, капризничав, і я мріяла лише про те, щоб покласти його спати та самої випити чаю в тиші. Заходжу в квартиру, а там — якийсь безлад. У нашій спальні, де ми з Олегом і Данилом спим, вже розташувалися Марія з Тарасом. Їхні діти, Софійка й Дениско, носяться кімнатою, розкидаючи іграшки, а мої речі — мої книжки, косметика, навіть ноутбук — акуратно складені в кутку, ніби я тут більше не живу. Я стою, як гріздям прибита, і питаю Олега: “Це що таке?” А він, із таким спокоєм, наче погоду обговорює: “Марія з сім’єю приїхала, їм нема де зупинитись. Я подумав, ви з Данилом можете до Оксани Іванівни поїхати, там же місця багато”.

Я ледь не задихнулася від обурення. По-перше, це наш дім! Ми з Олегом разом платили за цю квартиру, облаштовували її, вибирали меблі. А тепер я маю їхати, тому що його родичам захотілося пожити в місті? По-друге, чому він навіть не спитав мене? Я б, можливо, і погодилася допомогти, але хоча б обговорили, як це організувати. А так — просто поставив перед фактом. Марія, до речі, навіть не вибачилася. Вона лише посміхнулася й сказала: “Ларисо, не переймайся, ми ненадовго, пару тижнів усього!” Пару тижнів? Та я й пари днів не хочу, щоб мої речі чужі люди торкалися!

Тарас, чоловік Марії, взагалі мовчить, як партизан. Сидить на нашому дивані, п’є каву з моєї улюбленої чашки і киває, коли Марія щось говорить. А їхні діти — це окрема історія. Софійка, якій років шість, уже розлила сік на наш килим, а Дениско, чотирирічний, вирішив, що моя шафа — чудове місце для гри у схованки. Я намагалася натякнути, що це не готель, але Марія лише відмахнулася: “Ой, діти ж, що з них узяти!” Ну звісно, а прибирати за ними, мабуть, мені.

Я намагалася поговорити з Олегом наодинці. Сказала, що мені боляче, що він ухвалив таке рішення за моєю спиною. Пояснила, що Данилові потрібна стабільність, свій куточок, своє ліжко. А возити трирічну дитину до мами, де він спатиме на розкладачці, — це не вихід. Але Олег лише знизав плечима: “Ларисо, не драматизуй. Це ж родина, треба допомагати”. Родина? А я з Данилом, значить, не родина? Я так розлютилася, що ледь не розплакалася. Але замість цього пішла збирати речі. Якщо він думає, що я мовчатиму й терпіти, він помиляється.

Моя мама, Оксана Іванівна, коли дізналася, що сталося, була в лютості. “Це що, Олег тепер вирішує, кому у вашому домі жити? — обурювалася вона по телефону. — Приїжджай, Ларисочко, я вас з Данилком прийму, а з чоловіком потім розберешся”. Мама у мене жінка з характером, вона вже готова їхати до нас і виганяти незваних гостей. Але я поки що не хочу скандалу. Я просто хочу, щоб мій син був у комфорті, а я могла спокійно подумати, що робити далі.

Збираючи валізу, я все прокручувала в голові. Як же так вийшло, що Олег так легко викреслив нас з Данилом з нашого власного життя? Я завжди намагалася бути доброю дружиною: готувала, прибирала, підтримувала його. А він навіть не подумав, як я себе почуватиму, коли побачу чужих людей у нашій спальні. І найболючіше — він навіть не вибачився. Просто сказав: “Не роби з комаря слона”. Ну, вибач, Олеже, але це не комар, а цілий слон, який розвалився на моєму ліжку.

Тепер я їду до мами, і, чесно кажучи, мені навіть трохи легше від цієї думки. У Оксани Іванівни завжди затишно, пахне пирогами, а Данило обожнює гратися в її садочку. Але я не збираюся просто так залишити цю ситуацію. Я вже вирішила: коли повернуся, ми з Олегом серйозно поговоримо. Якщо він хоче, щоб ми були родиною, він має поважати мене та нашого сина. А Марія з Тарасом нехай шукають собі орендовану квартиру чи готель. Я не проти допомагати, але не за рахунок мого комфорту і не без моєї згоди.

Поки я складаю Данилові іграшки у сумку, він дивиться на мене своїми великими очима і питає: “Мамо, ми до бабусі надовго?” Я обіймаю його й кажу: “Ненадовго, мій хороший. Просто побудемо у бабусі, а потім повернемося додому”. Але в глиАле в глибині душі я знаю, що повернуся тільки тоді, коли Олег зрозуміє, що наш дім — це наше спільне святе, а не перехідний пункт для тих, кому заманеться завітати.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

18 + шістнадцять =

Також цікаво:

З життя4 хвилини ago

Кулінарний рай вдома

Кулінарний рай у Соломії Коли ми з Дмитром зайшли до квартири Соломії, мене відразу огорнув такий аромат, що я ледве...

З життя8 хвилин ago

Родина у двох господинь

Ось історія, як у нас дома все змінилося. Навіть не знаю, як так вийшло, але тепер у мене мурашки по...

З життя17 хвилин ago

Невістка і її виклик

Снилося мені дивне, наче у тумані… Ранком моя невістка Олеся подивилася на мене холодним поглядом і промовила: “Галино Дмитрівно, відтепер...

З життя18 хвилин ago

Свекруха і її вирішальний вибір

Сьогодні вранці моя невістка Марічка подивилася мені прямо в очі й оголосила: “Ольго Миколаївно, відтепер ви, рідна матір мого чоловіка,...

З життя19 хвилин ago

Тайна измены мужа раскрыта его братом

Ольга мчалась по шумным улицам Екатеринбурга к бабушкиной квартире, вцепляясь в руль так, что пальцы немели. Сердце бешено колотилось —...

З життя27 хвилин ago

Скандальна сімейна драма в селі

**Щоденник Марії Шевченко** Сьогодні знову скандал. Мама, Наталя Степанівна, майже з плачем: «Як тобі не соромно? Це ж твоя рідна...

З життя37 хвилин ago

Три тижні подружнього життя: на межі розлучення

Три тижні шлюбу, а вже думки про розлучення Я вийшла заміж лише три тижні тому, але вже не можу на...

З життя1 годину ago

Невтомна свекруха в постійних пригодах

Свекруха, яка не знає спокою Коли моя свекруха, Марія Степанівна, оголосила, що переїжджає до своєї матері, бабусі Ганни, у село,...