Connect with us

З життя

Колишня дружина мого чоловіка псує мені життя – чи це нормально?

Published

on

У маленькому містечку під Львовом, де плітки розносяться швидше за вітер, моє життя, що почалося з кохання, тепер сповнене тривоги та сумнівів. Мене звати Соломія, мені 29 років, і я вийшла заміж за Богдана, чоловіка, який вже був одружений. У нас народився син, Ярослав, і здавалося, що все добре. Але тінь його колишньої дружини, яка мешкає в тому самому містечку, отруює моє щастя. Я не знаю, чи нормальне те, що відбувається, – чи я просто божеволію.

### Кохання з минулим

Богдан підкорив мене своєю добротою і впевненістю. Він старший за мене на 10 років, і його життєвий досвід здавався мені опорою. Коли ми зустрілись, він уже три роки був у розлученні. Його перший шлюб з Оленою тривав сім років, дітей у них не було. Богдан казав, що вони розійшлися через її зраду, і я йому вірила. Ми одружилися два роки тому, і незабаром з’явився Ярик – наша маленька радість. Я думала, що минуле залишилося позаду, але помилялася.

Олена живе в нашому місті, і її присутність відчувається всюди. Вона працює в місцевій кав’ярні, ходить у той самий магазин, що й я, і, здається, знає все про наше життя. Я помічала її погляди, сповнені зневаги, коли випадково з нею стикалася. Спочатку я вважала, що це випадковість, але потім почалися речі, які змусили мене сумніватися у своєму глузді.

### Тінь минулого

Все почалося з дрібниць. Хтось написав крейдою на нашому паркані: «Поверни чоловіка». Я зтерла написи, не сказавши Богдану, але всередині щось стислося. Потім у соцмережах мені почали надходити анонімні повідомлення: «Ти зайняла чиєсь місце», «Він таки повернеться до мене». Я блокувала їх, але страх ріс. Одного разу я знайшла під дверима стару фотографію Богдана й Олени – вони посміхалися, обіймаючись. Я запитала Богдана, а він тільки знизав плечима: «Мабуть, їй нудно. Не переймайся». Але як не перейматися, коли її тінь скрізь?

Найстрашніше трапилося місяць тому. Я гуляла з Яриком у парку, і Олена підійшла до мене. Вона усміхалася, але її слова були отрутою: «Ти думаєш, він твій? Він досі дзвонить мені вночі». Я оніміла. Вона пішла, а я стояла, наче прикована. Вдома влаштувала Богдану допит. Він божився, що з нею не спілкується, що вона бреше, щоб зруйнувати нашу сім’ю. Я хочу йому вірити, але сумніви гризуть мене. А раптом вона каже правду? А раптом він досі кохає її?

### Сім’я під ударом

Моє життя перетворилося на параною. Я перевіряю телефон Богдана, коли він спить, слідкую за його реакцією, коли ми проходимо повз кав’ярню, де працює Олена. Ненавиджу себе за це, але зупинитися не можу. Ярик – моє світло, але навіть його усмішка не заглушує страх, що наша сім’я може розпастися. Моя мати, бачачи мій стан, каже: «Соло, тікай від нього. Чоловік з таким минулим – це клопіт». Але я кохаю Богдана. Він гарний батько, турботливий чоловік, але його минуле – як міна, готова вибухнути.

Я намагалася поговорити з Оленою, написала їй, попросила залишити нас у спокої. Вона відповіла: «Ти не знаєш, з ким зв’язалася. Він завжди буде моїм». Її слова – як отрута, що повільно вбиває мене. Я не знаю, бреше вона чи ні, але її впевненість лякає. Чому вона не може відпустити його? Чому продовжує переслідувати нас? І чому Богдан так спокійний, ніби це нормально?

### Мій внутрішній розгардіяш

Я не знаю, чи це нормально. Може, я перебільшую? Може, колишня просто не може змиритися і скоро відступить? Чи мені варто копати глибше, щоб дізнатися правду? Боюся, що якщо почну з’ясовувати, знайду щось, що зруйнує мою сім’ю. Але й жити в цьому страху більше не можу. Мої подруги кажуть: «Забий, вона просто заздрить». Але як забути, коли її тінь у кожному кутку мого життя?

Богдан, бачачи мій стан, намагається заспокоїти: «Солодка, я з тобою, я тебе кохаю». Але його слова звучать дедалі менш переконливо. Я бачу, як він уникає розмов про Олену, як змінює тему, коли я згадую про неї. Це байдужість чи спроба щось приховати? Не хочу стати тією дружиною, що копається в минулому чоловіка, але й не хочу бути сліпою дурницею, яку обманюють.

### Що робити?

Ця історія – мій крик про допомогу. Я не знаю, як із цим жити. Піти від Богдана? Дати відсіч Олені? Поговорити з ним знову, але як змусити його бути чесним? Я хочу захистити Ярика, нашу сім’ю, себе. Але як, якщо я не знаю, де правда, а де брехня? У 29 років я мріяла про щасливу сім’ю, а тепер почуваюся героєю трилера, де ворог – тінь з минулого.

Я не знаю, чи нормальне те, що відбувається. Але знаю одне: більше не можу жити у цьому страху. Нехай мій наступний крок буде помилкою, але я його зроблю, щоб повернути собі спокій. Олена, Богдан, моє серце – хСьогодні я вирішила: настав час поговорити з Богданом по-справжньому, без страхів і припущень, бо правда — єдина річ, яка може звільнити мене від цієї тіні минулого.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

тринадцять − 4 =

Також цікаво:

З життя25 хвилин ago

Когда жизнь рушится: как молодая пассия разрушила наш брак

Мне было 49, двое взрослых детей и любимый муж — но он выбрал молодую и разрушил всё Где-то в тиши...

З життя33 хвилини ago

«О, ні, твоя мама з нами жити не буде» — я поставила чоловіку ультиматум

«О, ні, Олежу, твоя мама з нами жити не буде» — я поставила чоловікові ультиматум У невеличкому містечку під Вінницею,...

З життя37 хвилин ago

«Весь вечір оцінювала дівчину: нова пасія сина викликає сумніви»

Щоденник Валентини Іванівни Весь вечір я вдивлялася в цю дівчину. Моя майбутня невістка — вона не є парою моєму синові....

З життя40 хвилин ago

Свекруха знищила моє серце словами про мою маму

Ти можеш звати цю жінку мамою, але тільки не при мені — слова свекрухи розбили моє сердце В невеличкому містечку...

З життя52 хвилини ago

Слова свекрухи, що розбили мені серце: “Називай її мамою, але не при мені

У маленькому містечку під Львовом, де аромат свіжоскошеної трави змішується з теплом родинних вечерь, моє життя в 36 років затьмарене...

З життя53 хвилини ago

Мама віддала все брату — тепер я більше не приїжджаю, і це її дивує

В невеличкому містечку під Житомиром, де старі вишневі сади зберігають спогади з минулого, моє життя у 52 роки змарноване зрадою,...

З життя57 хвилин ago

Чому моя незаміжня сестра вважає, що квартира мами повинна належати лише їй: прошу ваша порада!

У маленькому містечку під Полтавою, де старі каштани шепотять історії минулого, моє життя у 37 років затьмарене сімейною битвою, що...

З життя1 годину ago

Коли ввічливість в тяжкість: як часті візити свекрухи доводять до відчаю

Тарелку борща для мами мого чоловіка мені зовсім не шкода — але її візити доводять мене до межі. У маленькому...