Connect with us

З життя

Она мечтает обнять правнучку, но я не могу забыть её предательство

Published

on

Меня зовут Светлана, и у меня есть история, которая не даёт мне покоя много лет. Может, расскажу — и станет легче.

Моя семья никогда не блистала благополучием. Мы жили в Рязани, и с детства передо мной разворачивались картины ссор, сплетен, пьянства и унижений. У мамы есть сестра — Татьяна. Её сын, мой двоюродный брат Артём, женился на девушке, мягко говоря, не самой верной. Измены, крики, короткий развод — и снова вместе, будто связанные невидимой цепью. Двое детей, а счастья не прибавилось. А тётя Таня сама давно в петле алкоголя — не держится на работе, запои, увольнения. Вся родня уже махнула на неё рукой.

Однажды невестка Артёма серьёзно заболела — проблемы с почками. Мы с мамой как-то приехали к бабушке — Галине Ивановне, и та рассказала об этом. Мама отрезала: “Ну, головой надо думать, а не тем, что ниже пояса”. Мы бы и забыли, но бабушка, человек прямой, передала эти слова больной. И всё завертелось.

Скандал на весь двор. Тётка, пьяная в хлам, набросилась на маму, защищая невестку, будто родную дочь. Мы не стали спорить, просто ушли. Но самое болезненное случилось позже — бабушка встала на сторону Татьяны и её семьи. Перестала звонить, перестала звать нас. Мы словно перестали для неё существовать. И если мама ещё пыталась поддерживать связь, то я — нет. Тогда я твёрдо решила: не хочу иметь ничего общего ни с этой пьяной роднёй, ни с теми, кто может так легко вычеркнуть нас из жизни.

Прошло восемь лет. Бабушке скоро восемьдесят. Недавно она позвонила маме и, плача, просила прощения. Мама простила — она же её мать. У неё сердце мягкое, она всегда такой была. Но я… не могу.

У меня сейчас растёт маленькая дочка — моя радость, моё солнышко. Мама рассказала о ней бабушке, и та, дрожащим голосом, стала просить хотя бы фотографию. Говорит, что мечтает увидеть правнучку, что каждую ночь молится, чтобы Господь дал ей шанс взглянуть на малышку хоть разок. Но я запретила. Категорически.

Не из мести, нет. А потому что в сердце до сих пор живет обида. Потому что мне до сих пор больно вспоминать, как нас предали, как мама плакала, не понимая, чем задержила такую немилость. Потому что бабушка тогда показала: родство — не всегда любовь, иногда это выбор. И она выбрала не нас.

Я не знаю, права ли. Мама говорит: «Не держи зла, Света, она старая, измученная, хочет уйти с миром». Но внутри всё протестует. Не знаю, будет ли ещё шанс, может, завтра будет поздно… но я не готова.

Скажите… а вы бы простили?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотири × 1 =

Також цікаво:

З життя31 хвилина ago

Перший крок — найскладніший

Перший блин комом Маринка була гарненькою дівчиною двадцяти семи років. У її житті все було, як у пісні: «Ми вибираєм,...

З життя31 хвилина ago

Я прагну повернутися

Ганна завжди прокидалася до дзвінка будильника, ніби в ній були вбудовані власні внутрішні годинники. Вставала, вмивалася і готувала сніданок. Коли...

З життя2 години ago

Того літнього дня на річці…

Того літа на річці… Родина Варі була дружною. Коли вона вчилася в третьому класі, у неї народилася сестра Олеся. Роль...

З життя3 години ago

Привіт! Можна увійти? Я тут з іншого світу.

— Добрий день. Я дружина Юрка. Можна увійти?.. Тиждень медичний інститут гудів перед майбутніми змаганнями з волейболу. Команда лікарів грала...

З життя4 години ago

Чекаючи на мене

Ось адаптована історія: Почекай мене Микита вийшов із вагона на перон і глибоко вдихнув. У рідному місті навіть повітря інше...

З життя5 години ago

Розлучення? Я вибираю тата!

Чи ви розлучаєтеся? Я залишуся з татом Марійка давно відчувала, що їхні стосунки з Богданом дали тріщину. Відчуття охололи, любов...

З життя5 години ago

Сестра з іншого світу

Сводна сестра Після роботи Віра заїхала до торгового центру. У головного бухгалтера через кілька днів ювілей. Їх відділ доручив Вірі...

З життя7 години ago

Батько-вірність

**Батько-герой** Оксана з торбою продуктів повільно піднімалася сходами на третій поверх, рахуючи щаблі. Так само вони рахували разом із сином,...