Connect with us

З життя

Скандал свекрови вместо знакомства с родителями жениха

Published

on

В маленьком городке под Новосибирском, где пахнет свежим хлебом и старыми брёвнами, мои мечты о свадьбе разлетелись, как пух одуванчика. Я, Алиса, думала, что знакомство родителей жениха с моей мамой пройдёт душевно, но вместо этого получила такой скандал, что до сих пор сердце болит.

Мы с Сергеем встречались три года, и он был для меня самым родным человеком. Ответственный, с золотыми руками, всегда меня поддерживал. Когда он предложил выйти за него, я плакала от счастья. Решили собрать родителей за одним столом — моя мама, Ольга, даже специально прилетела из Германии, где работала медсестрой. Родители Сергея, Геннадий и Светлана, жили в соседнем районе в хрущёвке, и я знала, что им тяжело. Сергей помогал им с деньгами, и я его за это ценила. Но не думала, что их обиды обрушатся на нас.

Договорились устроить ужин у нас. Я весь день готовила — оттерла квартиру до блеска, наготовила холодец и пирожков, как мама учила. Сергей уверял, что его родители рады познакомиться. А на деле всё пошло наперекосяк.

Как только мама открыла дверь с подарками — немецким шоколадом и духами, — Светлана сразу скривилась. Осмотрела нашу квартиру с таким видом, будто ей тут нахамили. Едва сели за стол, как она начала: «Вы там, в Европе, наверное, в шоколаде купаетесь, а мы тут в нищете копошимся!» Мама попыталась сгладить, сказала, что работа тяжёлая, но Светлана перебила: «Зато зарплата в евро! А нам сын последние копейки отдаёт!»

Я остолбенела. А Сергей сидел, будто воды в рот набрал. Светлана дальше пошла — кричать начала, что мы её «пустыми подарками унижаем». Мама не выдержала: «Я приехала как гость, а не как враг». В ответ — хлоп дверью, и родители Сергея ушли.

На следующий день Сергей звонил, извинялся, но потом вдруг сказал: «Может, твоя мама и правда слишком важничает?» У меня словно земля из-под ног ушла. Люблю его, но как жить, если его мать нас ненавидит? Мама улетела с тяжёлым сердцем, сказала: «Дочка, подумай, нужно ли тебе такое будущее?»

Сейчас я в растерянности. Сергей просит подождать, но как забыть этот вечер? Светлана даже не попыталась извиниться, Геннадий промолчал. Я боюсь, что эта злоба будет преследовать нас и дальше. Люблю его, но чувствую — трещина между нами уже не зарастёт.

Баба Таня с пятого этажа сказала: «Парень хороший, но если мать его тебя не примет — это вечная война». Я не хочу терять Сергея, но и жить с камнем на душе — тоже. Мечтала о большой семье, где все друг друга любят, а вместо этого осталась с разбитым сердцем. Светлана своим гневом разрушила не только вечер, но и мою веру в нас.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

20 + 10 =

Також цікаво:

З життя46 хвилин ago

Вона вийшла заміж за чоловіка з величезним досвідом, щоб врятувати свою родину — але те, що сталося далі, змінило її життя назавжди.

Коли двадцятиоднорічна Соломія Ковальчук увійшла до палацу шлюбів з букетом білих лілій та тремтячою посмішкою, всі зупинили погляди. Поряд, спокійний...

З життя2 години ago

Любов, що дійшла до краю часу

Ох, слухай, Ганна Петрівна розбирала старі речі, знайшла коробку з фото. І натрапила на знімок з випускного. Сорок літ тому...

З життя4 години ago

Він стрибнув з вертольота, щоб врятувати незнайомця — але я не міг повірити, хто це був…

Я не мав бути біля води того дня. Лише коротка перерва від зміни в кафе на дніпровській набережній у Києві....

З життя6 години ago

Дочка пробачила, а я — ні

Валентина Петривна розглядала себе у дзеркалі, підправляючи сірий костюм. Сьогодні Солопійці виповнилося тридцять. Перший день народження доньки за останні вісім...

З життя9 години ago

Заміжня, але на самоті

Олено, ну поясни мені, як це розуміти? — сусідка Ганна Іванівна стояла на порозі з авоською й похитувала головою. —...

З життя12 години ago

Протягом 23 років я віддав усе своє життя сину з паралічем. Потім прихована камера розкрила правду, якої я ніколи не очікував.

Двадцять три роки я присвятила життя паралізованому синові. Доки прихована камера не показала правду, якої я ніколи не очікувала. Колись...

З життя12 години ago

Щастя в тіні чорного

Орина сиділа надворі крамниці й спостерігала за суєтою. Автобуси під’їжджали, визираючи пасажирів, люди поспішали кудись, а вона мусіла вирішити —...

З життя15 години ago

НЕ МОЖУ ЗІРВАТИ ЦЕЙ ПРЕДМЕТ!

“Зайди, Андрію!” – почув я по внутрішньому зв’язку від начальника. Зрозумів – знову дістане мені. І було за що. “Сідай,...