Connect with us

З життя

Осколки счастья

Published

on

Счастье в осколках

Дмитрий получил звонок от матери — она попросила прибить полку на кухне. Назавтра он заехал к ней, но дома её не застал. Квартира была открыта его ключом. Полка лежала, как обещала мать, но вот перфоратор… Где он? Наверное, на верхней полке, заваленной старыми вещами.

Он встал на табурет, открыл дверцу — и вот он, инструмент! Потянул за шнур, тот зацепился, перфоратор соскользнул и задел хрустальную вазу. Та разлетелась на мелкие кусочки. Дмитрий скрипнул зубами — он знал, как мать дорожила этой вещью. Собрал осколки, прикрутил полку и уехал. По телефону пообещал купить новую вазу к 8 Марта. Но отделаться так просто не удалось — мама долго вздыхала и причитала.

Шли дни, но такую же вазу найти не получалось. Уже в последнюю субботу перед праздником Дмитрий увидел её… в руках у девушки. Продавец сказал, что это последняя. Он подошёл, извинился и честно объяснил, как разбил вазу и что мать не простит, если он не исправит ошибку.

Девушка, Светлана, после паузы улыбнулась и протянула ему вазу. «Возьмите, спасайтесь от материнского гнева». Сама взяла другую, а Дмитрий — ту самую.

На выходе они разговорились. Он пошутил, она рассмеялась. Вскоре он пригласил её на 8 Марта — к себе домой, к матери. Светлана удивилась, но согласилась.

На следующий день они вместе пришли к маме Дмитрия. Та была в восторге от подарка, но ещё больше — от Светланы. «Видишь, Димка, всё случается не зря — не разбей ты вазу, не встретил бы такую девушку», — смеялась она.

С того дня жизнь Дмитрия переменилась. Они со Светланой стали часто видеться, гуляли в скверах, спорили о книгах, строили планы. Он познакомил её со своей дочкой, приехавшей на каникулы, и, к счастью, они сразу подружились. Девушку трогала его забота и доброта. А мать Дмитрия то и дело вспоминала тот день, когда сын разбил вазу, и твердила, что это была удача. Светлана тоже удивлялась, как случайная встреча может изменить всё. Через полгода они сыграли свадьбу. Скромно, но душевно. Мать Дмитрия в тосте снова поблагодарила судьбу за ту злосчастную вазу. А он, глядя на жену, понимал: нашёл ту, о которой даже не мечтал. И теперь, проходя мимо полки, всегда улыбался, вспоминая, как разбитый хрусталь привёл его к счастью.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

дванадцять − один =

Також цікаво:

З життя27 хвилин ago

Вік — лише цифра: несподіване відкриття

Григорій збентежився, коли дізнався, що дівчина молодша за нього на цілих дванадцять років. Йому тридцять, їй — вісімнадцять. Так, вона...

З життя27 хвилин ago

Спадок в стінах дому

— Як ти наважуєшся на таке? — здивувалася донька. — Мамо, ти ж там будеш сама в цьому селі, тобі...

З життя4 години ago

Загадкова самотність пташки

Одинокая Марійка… Вже кілька тижнів Марійка спостерігала за новою сусідкою, що оселилася на першому поверсі прямо навпроти її дверей. Новину...

З життя5 години ago

Швидкий шлях додому: вечірнє бажання спокою

Оксана поспішала додому. Вже десята година вечора, так хочеться швидше потрапити додому, повечеряти та лягти спати. Сьогодні вона дуже втомилася....

З життя6 години ago

На лавці в поліклініці: зустріч поколінь у важкий момент.

У коридорі жіночої консультації на лавці сиділа літня жінка. Поруч притулилась худа дівчинка років п’ятнадцяти, у короткій спідниці, з-під якої...

З життя8 години ago

Кулінарна Пригода

**ПОХІД У РЕСТОРАН.** — Ну що, за пригодами! — сказали одна одній найкращі подруги, закидаючи валізи у багажник. Потяг рушив...

З життя11 години ago

Відвертість у стосунках: Коли нудьга і зміни з’їдають любов

— Ти зовсім обабилася. Розтовстіла. Я не хочу шукати іншу, і в мене нікого немає на стороні, клянусь. — Але...

З життя13 години ago

Тайна звичайного хустинки.

**НОСОВИЙ ХУСТОЧОК** — Знову Грицько хропе! — з роздратуванням подумала Оксана. Відкинула руку чоловіка, на якій лежала, і перевернулася на...