Connect with us

З життя

Мать мужа симулирует болезнь для привлечения внимания

Published

on

В тихом уральском городке Челябинске, в уютной квартире с видом на озеро Смолино, жизнь Алёны и её мужа Дмитрия текла спокойно, пока не развернулась настоящая история, где главной героиней стала свекровь. Это рассказ о том, как благие намерения обернулись испытанием на прочность семейных отношений.

После свадьбы Алёна и Дмитрий сразу переехали в свою квартиру. Дети уже выросли, обзавелись семьями, и супруги остались вдвоём в просторном жилье. Решив, что свекрови, Галине Степановне, слишком одиноко, они предложили ей переехать к ним.

— Она же нам не чужая, — убеждала мужа Алёна. — Да и помощь по хозяйству лишней не будет.

Галина Степановна часто жаловалась, что ночи в пустой квартире кажутся ей бесконечными, а тишина давит. Алёна без раздумий распахнула для неё двери, уверенная, что так они станут ещё ближе.

Поначалу всё шло хорошо. Свекровь с радостью включилась в домашние хлопоты: вместе убирали, готовили, обсуждали новые рецепты. Алёна чувствовала, что между ними налаживается тёплая связь. Галина Степановна казалась благодарной, и в доме царило согласие.

Благодаря её помощи у Алёны появилось больше времени. Она снова занялась любимым делом — вязанием на заказ.

— Это, конечно, не миллионы, но в семейный бюджет приятно добавить лишнюю копейку, — рассказывала она подругам, демонстрируя свои работы.

Она связала свекрови тёплый свитер, та носила его с гордостью, хвастаясь соседкам. Два года они жили душа в душу, и Алёна уже поверила, что нашла идеальный ритм.

Но постепенно что-то пошло не так. Алёна стала замечать, что свекровь ловко увиливает от обязанностей. Она не отказывалась прямо, но посуда оставалась грязной, полы немытыми, а ужин не приготовленным. Приходя с работы, Алёна тратила вечера, чтобы навести порядок.

— Я стараюсь всё успеть, — вздыхает Алёна. — И по дому управиться, и заказы выполнить. Но из-за свекрови всё валится из рук. Клиенты недовольны, я срываю сроки.

Её любимое дело, приносившее радость и доход, оказалось под угрозой. Алёну угнетали не столько домашние хлопоты, сколько чувство вины перед заказчиками, когда она не успевала. Время на вязание таяло, как лёд в марте, а усталость копилась, будто снежный сугроб.

Алёна попыталась поговорить со свекровью. Осторожно объяснила, что ей нужна помощь, как раньше. Но Галина Степановна сделала вид, будто не понимает.

— Я же всё делаю! — возмутилась она. — Чего тебе ещё надо?

Алёна предложила чётко разделить обязанности: она берёт на себя всё, чтобы не зависеть от свекрови. Но вместо понимания получила обиду. Галина Степановна, будто ребёнок, у которого отняли игрушку, побежала жаловаться Дмитрию.

— Алёна меня обижает! — причитала она. — Я стараюсь, а она вечно недовольна!

Дмитрий, не разобравшись, смотрел на жену с укором:

— Что с тобой? Почему ты к маме придираешься?

Алёна пыталась объяснить, но свекровь разыграла спектакль. То «жаловалась на сердце», то внезапно «поправлялась», когда ей было выгодно. Алёна чувствовала себя в ловушке: стоило ей надеяться на помощь, как ситуация повторялась.

— Я перестала на неё рассчитывать, — признаётся Алёна. — Всё делаю сама, будто её и нет. Но заказов стало меньше, клиенты уходят. А ведь эти деньги шли в общий бюджет.

Удивительно, но как только доходы упали, Галина Степановна вдруг снова взялась за дела. Посуда засияла, полы сверкали, на столе появлялся горячий ужин. Алёна заподозрила, что свекровь просто манипулирует, требуя внимания.

— Может, ей действительно одиноко? — размышляет Алёна. — Мы проводим с ней время, гуляем, ходим в гости. Но стоит мне взять новый заказ, как она снова «заболевает».

Теперь Алёна перед выбором. Свекровь помогает, и можно брать больше работы. Но что, если история повторится? Снова срывы, недовольные клиенты, упрёки мужа?

— Не знаю, как поступить, — шепчет Алёна, разглядывая незаконченную кофту. — Если откажусь от заказов, потеряем деньги. Но если доверюсь ей, а она снова начнёт свои игры, я не выдержу.

Что делать Алёне? Простить манипуляции и рискнуть? Или взять всё в свои руки, жертвуя любимым делом? Может, она преувеличивает, и свекрови действительно нужна забота? Или это игра, в которой Алёне уготована роль проигравшей?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

три × три =

Також цікаво:

З життя1 годину ago

Без мене ти — ніщо. Але потім він стояв переді мною, шукаючи роботу.

Ти ніхто без мене, кинув мені чоловік. А через рік він же ціломувато просив посаду в моїй фірмі. У напівтемній...

З життя1 годину ago

Таємне бажання

Його заповітна мрія Захаре, знову прийшов із школи в дірявих штанах? докоряла мати синові. Знову бився, певно, з Мишкою? Ну...

З життя2 години ago

Обдарунок на прощання, який змінив усе

**Щоденник Олени:** Я витягла його з того світу, а він знайшов іншу. Але мій прощальний подарунок зруйнував їхні плани. Я...

З життя2 години ago

Дорога, що таке розлучення? У тебе ж уже 4 стадія! А як же квартира? Я не зможу її успадкувати! — в істериці метушився чоловік

«Дорогая, що це за розлучення? У тебе ж 4 стадія! А як же квартира? Я не зможу її успадкувати!» у...

З життя2 години ago

Мама, ми тут… не самотні! — із сміхом сказав чоловік, коли в кімнату радісно увірвався гість. Наступного дня її чекав сюрприз.

Мамо, ми зараз не самі! гукнув чоловік, коли теща вдерлася без стуку! Наступного дня її чекав сюрприз. Ну, хто з...

З життя2 години ago

Справжній герой: Невідомий пес знайшов немовля у напівзакопаному рюкзаку в крижаній річці — але шокуюча правда про порятунок приголомшила слідчих і викликала обурення громади

К9-ГЕРОЙ: Дитину знайдено живою у напівзакопаному рюкзаку в крижаній річці але шокуюча правда цього порятунку приголомшила слідчих і розлютила громаду**Крик...

З життя3 години ago

Сестра знищила квіти — моя реакція була велетенською!

Та це ж сестра! скрикнув чоловік, коли його рідненька влаштувала шашлики прямо на моїх левкоях! Моя відповідь виросла до двох...

З життя3 години ago

«Його сміх коштував йому обіду»

«Твої котлети навіть пес не їсть», гукнув чоловік, шпурляючи їжу у смітник. Тепер він їсть у безкоштовній їдальні, яку фінансую...