Connect with us

З життя

Новогодний сюрприз: невеста вне ожиданий

Published

on

**31 декабря**

Сегодня к нам приедет Олег с новой пассией. Впервые за все годы он решил познакомить нас с девушкой. Какой она окажется? Я невольно вспоминаю наши с Димой и Лехой шутки на этот счет.

— Наверное, аспирантка из МГУ, — усмехнулся Дима.
— Или балерина из Большого, — добавил Леха.
— Хватит глупостей, — вздохнула я. — Главное, чтобы Олег был счастлив.

Накрыли стол, украсили ёлку, шампанское в холодильнике. Дима с Катей приехали с маленьким Глебом. Всё ждали с нетерпением.

И вот звонок в дверь.

На пороге стояли Олег… и Любаша.

Высокая, с огненно-рыжими волосами, в коротком блестящем платье, с накладными ресницами до небес и ногтями, расписанными золотом.

— Приветик, ребята! — защебетала она. — Вы, наверное, Катя и Света?

Мы переглянулись, стараясь не выдавать шока. Но Любаша, казалось, ничего не замечала. С порога рванула помогать на кухне — резала салаты, чистила картошку, хлопотала ловко, как заправская хозяйка.

— А кем работаешь? — осторожно спросила Катя.
— Фотограф, — улыбнулась Любаша. — Снимаю репортажи. Недавно была в детдоме — делала снимки для малышей. Хочу, чтобы у них осталась память о тепле.

Я невольно прикусила язык. Не ждала такого. А потом вовсе оторопела, когда увидела, как она играет с детьми. Весь вечер возилась с Глебом и нашей Машенькой.

Позже разворачивали подарки (у нас традиция — дарить их до боя курантов). В коробках от Любаши оказались удивительно душевные вещи — каждому по характеру.

А утром проснулась от смеха во дворе. Выглянула в окно — Любаша уже лепила снеговика с детьми. В доме пахло свежим кофе, на столе — аккуратно расставленные кружки.

— Она золото, — тихо сказала я Олегу.
— Тебе повезло, — кивнула Катя, вспоминая, как впервые за год выспалась.

И только тогда я поняла, как же мы ошибались. Всё это время судили по обложке. А книга оказалась куда глубже.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

7 + двадцять =

Також цікаво:

З життя49 хвилин ago

Хлопчик, що прислухався до гробу матері, сказав слова, які зав froze церкву.

В церкві стояла глибока, майже відчутна тиша. Повітря насичене ладаном, слізьозами й тією болючістю, що за словами. Люди сиділи, похиливши...

З життя4 години ago

Вона вийшла заміж за чоловіка з величезним досвідом, щоб врятувати свою родину — але те, що сталося далі, змінило її життя назавжди.

Коли двадцятиоднорічна Соломія Ковальчук увійшла до палацу шлюбів з букетом білих лілій та тремтячою посмішкою, всі зупинили погляди. Поряд, спокійний...

З життя5 години ago

Любов, що дійшла до краю часу

Ох, слухай, Ганна Петрівна розбирала старі речі, знайшла коробку з фото. І натрапила на знімок з випускного. Сорок літ тому...

З життя7 години ago

Він стрибнув з вертольота, щоб врятувати незнайомця — але я не міг повірити, хто це був…

Я не мав бути біля води того дня. Лише коротка перерва від зміни в кафе на дніпровській набережній у Києві....

З життя9 години ago

Дочка пробачила, а я — ні

Валентина Петривна розглядала себе у дзеркалі, підправляючи сірий костюм. Сьогодні Солопійці виповнилося тридцять. Перший день народження доньки за останні вісім...

З життя12 години ago

Заміжня, але на самоті

Олено, ну поясни мені, як це розуміти? — сусідка Ганна Іванівна стояла на порозі з авоською й похитувала головою. —...

З життя15 години ago

Протягом 23 років я віддав усе своє життя сину з паралічем. Потім прихована камера розкрила правду, якої я ніколи не очікував.

Двадцять три роки я присвятила життя паралізованому синові. Доки прихована камера не показала правду, якої я ніколи не очікувала. Колись...

З життя15 години ago

Щастя в тіні чорного

Орина сиділа надворі крамниці й спостерігала за суєтою. Автобуси під’їжджали, визираючи пасажирів, люди поспішали кудись, а вона мусіла вирішити —...