Connect with us

З життя

Новогодний сюрприз: невеста вне ожиданий

Published

on

**31 декабря**

Сегодня к нам приедет Олег с новой пассией. Впервые за все годы он решил познакомить нас с девушкой. Какой она окажется? Я невольно вспоминаю наши с Димой и Лехой шутки на этот счет.

— Наверное, аспирантка из МГУ, — усмехнулся Дима.
— Или балерина из Большого, — добавил Леха.
— Хватит глупостей, — вздохнула я. — Главное, чтобы Олег был счастлив.

Накрыли стол, украсили ёлку, шампанское в холодильнике. Дима с Катей приехали с маленьким Глебом. Всё ждали с нетерпением.

И вот звонок в дверь.

На пороге стояли Олег… и Любаша.

Высокая, с огненно-рыжими волосами, в коротком блестящем платье, с накладными ресницами до небес и ногтями, расписанными золотом.

— Приветик, ребята! — защебетала она. — Вы, наверное, Катя и Света?

Мы переглянулись, стараясь не выдавать шока. Но Любаша, казалось, ничего не замечала. С порога рванула помогать на кухне — резала салаты, чистила картошку, хлопотала ловко, как заправская хозяйка.

— А кем работаешь? — осторожно спросила Катя.
— Фотограф, — улыбнулась Любаша. — Снимаю репортажи. Недавно была в детдоме — делала снимки для малышей. Хочу, чтобы у них осталась память о тепле.

Я невольно прикусила язык. Не ждала такого. А потом вовсе оторопела, когда увидела, как она играет с детьми. Весь вечер возилась с Глебом и нашей Машенькой.

Позже разворачивали подарки (у нас традиция — дарить их до боя курантов). В коробках от Любаши оказались удивительно душевные вещи — каждому по характеру.

А утром проснулась от смеха во дворе. Выглянула в окно — Любаша уже лепила снеговика с детьми. В доме пахло свежим кофе, на столе — аккуратно расставленные кружки.

— Она золото, — тихо сказала я Олегу.
— Тебе повезло, — кивнула Катя, вспоминая, как впервые за год выспалась.

И только тогда я поняла, как же мы ошибались. Всё это время судили по обложке. А книга оказалась куда глубже.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

20 + шість =

Також цікаво:

UA8 хвилин ago

Кудлатий з-під Тального, дві тисячі гривень і дзвінок до Дарини

Цуценя лежало в канаві біля дороги на Синьків — там, де закінчується асфальт і починається щебінка до кар'єру. Скручене в...

UA31 хвилина ago

Дочка обрізала волосся заради подруги — а через день мене викликали до школи криком у слухавці

Мене звати Оксана, мені тридцять шість, я живу в Житомирі й працюю бухгалтеркою на меблевій фабриці. Три місяці тому я...

UA32 хвилини ago

Ключ від холодильника на Вересковій

Тріск, з яким той замок луснув на кахлі, чую й досі. Але перш ніж до цього дійшло, було ще вісімнадцять...

UA33 хвилини ago

Дванадцять весен Оксани

Ярослав повернувся у дев'яносто восьмому. Двадцять один рік, контузія, осколок у лівому плечі — ще й досі виходить дрібними скалками,...

DE54 хвилини ago

Die Kaffeetafel bei Wagners in Lindenhof

Ich bringe seit elf Jahren die Brötchen zu den Wagners, immer sonntags gegen halb neun, mit dem Fahrrad, weil der...

DE55 хвилин ago

Werkstatt in Gelsenkirchen, dreiundvierzig Jahre alt

Meine Schwiegermutter hat zu jedem, der es hören wollte, gesagt, ich hätte ihren Sohn "aufgefressen". So ihr Wort. Als würde...

DE2 години ago

Die Kerze in Frau Brandts Küche

Rosemarie Brandt zündete am Sonntagmorgen die dritte Kerze auf dem Adventskranz an, obwohl es schon Februar war – sie tat...

DE2 години ago

Die Frage der Tierärztin, die alles ins Rollen brachte

Ich bin Tierärztin in einer kleinen Praxis am Rand von Lüneburg, seit einundzwanzig Jahren, und normalerweise sehe ich Katzen mit...