Connect with us

З життя

«Вернулся с заработков и обнаружил в своей квартире незнакомца»

Published

on

Алексей вернулся из Германии в родной Пермь поздним вечером. Первым делом зашёл к матери. Антонина Петровна обняла сына, едва не расплакавшись:

— Целых три года не виделись, Алёшенька! Как же я по тебе соскучилась! Ну что, хорошо заработал?

— Как получится, — вздохнул мужчина. — Пока ехал, думал: зачем мне аренда, если я почти всегда в разъездах? Пусть и в кредит, но своё жильё надёжнее.

— Верно говоришь, — согласилась мать. — Тебе уже двадцать восемь, пора и семью заводить. А потом и дети пойдут. Без своего угла никуда.

Через месяц Алексей приобрёл однокомнатную в новостройке, обставил по своему вкусу. Ключи оставил матери на всякий случай, а сам снова уехал на заработки.

Но едва он улетел, Антонина Петровна отдала ключи своей старшей дочери — Ирине. Та давно не работала, жила в долгах и мечтала о богатом женихе.

— Пусть поживёт, сэкономит, поднимется, — рассуждала мать. — Разве это плохо?

Ошиблась. За полгода Ира не только не выбралась из долгов — ещё глубже в них увязла. Когда пришло время освобождать квартиру, она просто сменила замки.

Алексей, вернувшись, тщетно пытался открыть дверь своим ключом. Сердце сжалось от гнева.

— Что за безобразие? — прошептал он и сразу поехал к матери.

Та смущённо призналась, что пустила Иру, но не знала о новых замках. Алексей возмутился:

— Одно дело — пустить пожить без спроса. Но менять замки?! Она что, не собирается выезжать?

— Предлагала переехать ко мне, — оправдывалась Антонина Петровна. — Но она отказалась…

На следующий день Алексей вызвал полицию. Дверь вскрыли. На сестру заявление он не писал, но разговор вышел тяжёлым.

— Мог бы и у мамы пожить, — равнодушно бросила Ира. — Тебе же всё равно скоро снова уезжать. А мне надо устраивать личную жизнь.

— Я квартиру покупал не для этого, — резко ответил Алексей. — Води ухажёров в съёмную. Сама зарабатывай и долги закрывай.

— Да разберусь без тебя! Вот женишься — тогда учить будешь!

Собрав вещи, Ира уехала. Отношения между братом и сестрой оборвались. Алексей не переживал — давно понял, что Ире от семьи нужно лишь одно.

Прошло полгода. У Антонины Петровны был сад в деревне. Алексей в отпуске поехал помочь с урожаем. И — неожиданно — встретил там сестру.

— Ну здравствуй, братик, — язвительно улыбнулась Ира. — Совесть заела, решил маме помочь?

— Лучше скажи, зачем приехала? Денег опять надо?

— Мама купила мне квартиру, — бодро заявила Ира. — В благодарность за заботу.

— Что?! Какую квартиру?

— Двушку в новом доме. С ремонтом. В ипотеку. На мамино имя.

У Алексея похолодело внутри. Он вспомнил, как сутками работал за границей, копил на первый взнос… А ей — просто так?

Он промолчал. Доделал работу и уехал. Но в душе остался осадок.

Через неделю Ира сама написала ему. Сломалась балконная дверь — просила починить. Алексей согласился: любопытно было увидеть её «дворец». Квартира оказалась обычной, даже скромной.

— Петли разболтались, — осмотрел он. — Нужна новая фурнитура.

— Купи сам. Возьмёшь у мамы денег, — равнодушно бросила Ира.

— Ты серьёзно?! Мать тебе квартиру купила, всё обустроила, а ты даже мелочь не готова потратить?

— Просто завидуешь. Мама меня больше любит. Всё, свободен!

Алексей вышел, не сказав ни слова. В тот же день удалил её номер. Больше не хотел ни звонков, ни встреч.

— Пусть живут, как хотят, — решил он. — Я знаю своё место. И больше никому ключей не доверю.

Иногда родные кровные оказываются дальше чужих. И эту дистанцию лучше сохранять.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

два × чотири =

Також цікаво:

З життя24 хвилини ago

Офіціант пригостив обідом двох сиріт, а через 20 років вони його знайшли – історія, яка зворушила Україну

**Щоденник Миколи Білого**Снігова заметіль вкрила тихий провінційний городок Світличне, наче накинула на нього білосніжну ковдру, поглинувши всі звуки.По шибках вікон,...

З життя26 хвилин ago

Таємний син на ювілеї свекрухи: неймовірний сюрприз, який потряс усіх!

Таємний син на ювілеї свекрухи: незабутній шок!Я отримала конверт кольору слонової кістки у тихе золоте ранок. Сонячне світло крізь вікно...

З життя1 годину ago

– Я запросив маму й сестру до нас на Новий рік, – раптом оголосив чоловік ввечері 30 грудня. – Встигнеш усе приготувати?

Я запросив матір і сестру до нас на Новий рік, повідомив сам увечері 30 грудня. Встигнеш усе приготувати? Нарешті довгоочікувані...

З життя1 годину ago

Неодмінність вибору

Піти чи залишитися Оксана відчинила двері й здивувалася, побачивши доньку Марійку та незнайомого хлопця, який привітно посміхався. Привіт, мамо, знайомся,...

З життя2 години ago

Фу, жебрачка! — кривилися перехожі, дивлячись на бабусю в багнюці. Та почувши слова малятка — оніміли

“Фу, жебрачка!” кривилися перехожі, дивлячись на бабусю, що лежала у калюжі. Але коли почули слова малого завмерли.“Фу, жебрачка!” відтягнула свого...

З життя2 години ago

Несподівана зрада жінки

Жіноча хитрість Досі Дмитро лишається вільним чоловіком. Хоч і збирався одружуватися всерйоз, але логіки своєї нареченої так і не зрозумів....

З життя3 години ago

Ти вигнала мене з дому в 14 років, а тепер сподіваєшся, що я буду доглядати тебе у старості? Дарма чекатимеш!

Ти мене у 14 років із дому викинула, а тепер чекаєш, що я за тобою у старості доглядатиму? Не дочекаєшся!Ольга...

З життя4 години ago

Гуляли з собакою в парку, коли вона раптом підбігла до чорної сумки, схопила її та стрибнула у фонтан: а далі сталося неймовірне!

Ми з моїм псом Грімом вийшли на звичну прогулянку до парку Шевченка. День був тихим, повітря свіжим після дощу, а...