Connect with us

З життя

Порог измены

Published

on

**Дневник. Дверь в предательство**

Сегодня вернулся с вахты. Три месяца в буровом контейнере, под вой вьюги и скрип металла. Устал, но радость в душе — теперь я дома, в Нижнем Новгороде. В сумке лежит зарплата — пятьсот тысяч рублей, которые Вероника так ждала. Наша Вероника… Высокая, с горячим нравом, всегда знает, чего хочет.

Недавно мы купили квартиру — двухкомнатную, на окраине, в панельной многоэтажке. Я сам шпаклевал стены, клеил обои, ставил мебель. Вероника хотела «как у Лены и Сергея» — дорого, стильно. Я кивал, не спорил. Работал до седьмого пота, лишь бы она гордилась.

На вокзале купил розы — огромный алый букет. В такси сердце колотилось: скоро увижу её. Подъехал к дому, поднялся на четвёртый этаж. Решился не открывать ключ, а позвонить — пусть удивится.

Тишина.

Потянулся за ключами — дверь распахнулась. На пороге — мужик в моём халате. Голый торс, дерзкий взгляд.

— Ты кто такой? Ошибся дверью? — хрипло бросил он.

Мир поплыл перед глазами. В руках всё ещё букет.

— Видимо, ошибся не только дверью…

Дверь захлопнулась. Стоял, будто громом поражён. Эти обои, что клеил ночами, плитка, вытертая до блеска… И теперь тут чужой, в моём доме.

Бросил цветы в урну, сел в такси — к Мишке. По пути зашёл в «Пятёрочку», взял водку, селёдку, солёные огурцы.

— Ого, давно не виделись! — Мишка радостно хлопнул меня по плечу.

После второй рюмки не выдержал, выложил всё. Мишка, наполовину грузин, вспыхнул:

— В твоей квартире?! Да я его!.. — Кулак обрушился на стол.

Я схватил его за руку:

— Успокойся. Но… отомстим?

— Отомстим!

Пьяные, вызвали такси. В голове туман, в сердце — ярость.

Поднялись на этаж. В спальне свет.

— Сейчас им будет весело… — прошипел я.

Мишка долбил в дверь:

— Выходи, тварь! Ты за чужой женой распустился?!

Дверь распахнулась — и тут же кулак. Мишка отлетел, хватаясь за нос.

— Вот это приём… — пробормотал он, вытирая кровь.

Я рванул вперёд — дверь слетела с петель с грохотом. Ворвались внутрь, кричали, переворачивали всё.

— Где он?!

Вероника визжала на кухне, тряслась, набирала чей-то номер. Мишка метнулся в коридор:

— Через балкон сбежал?

Вдруг — стон. Под дверью корчился тот самый ублюдок, придавленный тяжёлой створкой. Вид жалкий — халат съехал, лицо перекошено, губа разбита.

— Ну что, месть удалась! — Мишка фыркнул, толкнул его ногой.

И тут из подъезда раздался визг:

— Помогите! Убивают! — орала свекровь.

Трезвость нахлынула мгновенно. Рванули вниз, не дожидаясь ментов.

Утром подал на развод. Не могу жить там, где меня предали. Где чужой разгуливает в моём халате.

Через неделю снова уезжаю на вахту. Мишка провожал с синяком под глазом и перевязанной рукой.

— Зато красиво вышло! — хрипло засмеялся он. — Если женишься — только не на Веронике. Но меня зови. Прикрою, если что…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

13 + 17 =

Також цікаво:

DE2 хвилини ago

Die Kaffeetafel bei Wagners in Lindenhof

Ich bringe seit elf Jahren die Brötchen zu den Wagners, immer sonntags gegen halb neun, mit dem Fahrrad, weil der...

DE3 хвилини ago

Werkstatt in Gelsenkirchen, dreiundvierzig Jahre alt

Meine Schwiegermutter hat zu jedem, der es hören wollte, gesagt, ich hätte ihren Sohn "aufgefressen". So ihr Wort. Als würde...

DE43 хвилини ago

Die Kerze in Frau Brandts Küche

Rosemarie Brandt zündete am Sonntagmorgen die dritte Kerze auf dem Adventskranz an, obwohl es schon Februar war – sie tat...

DE44 хвилини ago

Die Frage der Tierärztin, die alles ins Rollen brachte

Ich bin Tierärztin in einer kleinen Praxis am Rand von Lüneburg, seit einundzwanzig Jahren, und normalerweise sehe ich Katzen mit...

UA1 годину ago

Четверо синів на порозі

Мене звати Оксана Гриб, я адміністраторка ресторану "Стара Верф" у Чернігові, на набережній Десни, де по суботах завжди грає весільна...

UA1 годину ago

Кіт на ім’я Валет і буфет з Тернополя

Роман уже двадцять років тримає автосервіс на вулиці Микулинецькій у Тернополі, а до притулку приїхав тому, що на старій дачі...

UA2 години ago

Ключ від скриньки, донька Оксана і дві тисячі гривень, яких вона не повернула

Телефон задзвонив на шостий день після того, як моя донька вдарила мене ліктем у скроню, вигребла готівку зі скриньки і...

DE3 години ago

Sechs Säcke Futter und eine Hündin, die nie für sich selbst nahm

Marek Wróblewski schloss die Tierhandlung an der Chorzowska in Kattowitz jeden Abend um einundzwanzig Uhr ab, doch morgens, wenn er...