Connect with us

З життя

Порог измены

Published

on

**Дневник. Дверь в предательство**

Сегодня вернулся с вахты. Три месяца в буровом контейнере, под вой вьюги и скрип металла. Устал, но радость в душе — теперь я дома, в Нижнем Новгороде. В сумке лежит зарплата — пятьсот тысяч рублей, которые Вероника так ждала. Наша Вероника… Высокая, с горячим нравом, всегда знает, чего хочет.

Недавно мы купили квартиру — двухкомнатную, на окраине, в панельной многоэтажке. Я сам шпаклевал стены, клеил обои, ставил мебель. Вероника хотела «как у Лены и Сергея» — дорого, стильно. Я кивал, не спорил. Работал до седьмого пота, лишь бы она гордилась.

На вокзале купил розы — огромный алый букет. В такси сердце колотилось: скоро увижу её. Подъехал к дому, поднялся на четвёртый этаж. Решился не открывать ключ, а позвонить — пусть удивится.

Тишина.

Потянулся за ключами — дверь распахнулась. На пороге — мужик в моём халате. Голый торс, дерзкий взгляд.

— Ты кто такой? Ошибся дверью? — хрипло бросил он.

Мир поплыл перед глазами. В руках всё ещё букет.

— Видимо, ошибся не только дверью…

Дверь захлопнулась. Стоял, будто громом поражён. Эти обои, что клеил ночами, плитка, вытертая до блеска… И теперь тут чужой, в моём доме.

Бросил цветы в урну, сел в такси — к Мишке. По пути зашёл в «Пятёрочку», взял водку, селёдку, солёные огурцы.

— Ого, давно не виделись! — Мишка радостно хлопнул меня по плечу.

После второй рюмки не выдержал, выложил всё. Мишка, наполовину грузин, вспыхнул:

— В твоей квартире?! Да я его!.. — Кулак обрушился на стол.

Я схватил его за руку:

— Успокойся. Но… отомстим?

— Отомстим!

Пьяные, вызвали такси. В голове туман, в сердце — ярость.

Поднялись на этаж. В спальне свет.

— Сейчас им будет весело… — прошипел я.

Мишка долбил в дверь:

— Выходи, тварь! Ты за чужой женой распустился?!

Дверь распахнулась — и тут же кулак. Мишка отлетел, хватаясь за нос.

— Вот это приём… — пробормотал он, вытирая кровь.

Я рванул вперёд — дверь слетела с петель с грохотом. Ворвались внутрь, кричали, переворачивали всё.

— Где он?!

Вероника визжала на кухне, тряслась, набирала чей-то номер. Мишка метнулся в коридор:

— Через балкон сбежал?

Вдруг — стон. Под дверью корчился тот самый ублюдок, придавленный тяжёлой створкой. Вид жалкий — халат съехал, лицо перекошено, губа разбита.

— Ну что, месть удалась! — Мишка фыркнул, толкнул его ногой.

И тут из подъезда раздался визг:

— Помогите! Убивают! — орала свекровь.

Трезвость нахлынула мгновенно. Рванули вниз, не дожидаясь ментов.

Утром подал на развод. Не могу жить там, где меня предали. Где чужой разгуливает в моём халате.

Через неделю снова уезжаю на вахту. Мишка провожал с синяком под глазом и перевязанной рукой.

— Зато красиво вышло! — хрипло засмеялся он. — Если женишься — только не на Веронике. Но меня зови. Прикрою, если что…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

8 − 1 =

Також цікаво:

З життя2 години ago

Протягом 23 років я віддав усе своє життя сину з паралічем. Потім прихована камера розкрила правду, якої я ніколи не очікував.

Двадцять три роки я присвятила життя паралізованому синові. Доки прихована камера не показала правду, якої я ніколи не очікувала. Колись...

З життя2 години ago

Щастя в тіні чорного

Орина сиділа надворі крамниці й спостерігала за суєтою. Автобуси під’їжджали, визираючи пасажирів, люди поспішали кудись, а вона мусіла вирішити —...

З життя5 години ago

НЕ МОЖУ ЗІРВАТИ ЦЕЙ ПРЕДМЕТ!

“Зайди, Андрію!” – почув я по внутрішньому зв’язку від начальника. Зрозумів – знову дістане мені. І було за що. “Сідай,...

З життя6 години ago

Кохання, що виникло з обману

Поглянувши у вікно, де мої діти грали у дворі з нашим псом Шептачем, зрозуміла: цей шлях від брехні до правди...

З життя8 години ago

Право на помилку.

Соломія дізналася про батькову коханку випадково. Того дня вона пропустила школу, аби супроводжувати подругу до тату-майстра. Необачно було йти до...

З життя9 години ago

Розрив, що врятував моє життя

— Олесю, ти що робиш?! — голос Богдана гримів по всій квартирі. — Куди це ти зібралася в такому вигляді?!...

З життя12 години ago

Він обрав сім’ю. Але не нашу.

— Мам, годі тобі! — Ігор різко відвернувся від вікна, де спостерігав за машинами. — Досить вже чіплятися одного! Я...

З життя15 години ago

Любов, що запізнилася

Галя Іваненко складала коробку зі старими світлинами, коли знайшла випускне фото. Сорок років тому вона стояла поруч з Миколою, а...