Connect with us

З життя

Шок от новоселья: кухня как после взрыва

Published

on

**Дневниковая запись**

Позвали нас с женой на новоселье… а в итоге чуть сознание не потерял от увиденного.

На днях мой старый приятель Денис и его супруга Лидия переехали в новую съёмную квартиру в Самаре и пригласили нас отпраздновать. Вроде радостное событие — мы, конечно, согласились, взяли подарок, настроение было приподнятое.

Хотя я давно думал: почему у них до сих пор нет своего жилья? Вместе они уже семь лет, детей нет, оба работают: он – водитель в сервисе такси, она – мастер педикюра в салоне. Неужели за это время нельзя было хотя бы накопить на первоначальный взнос по ипотеке? Но ладно, у каждого свои взгляды.

Подъехали к дому с бутылкой шампанского и красивой упаковкой – внутри был набор хрустальных рюмок. На пороге нас встретила Лида. На ней было вечернее платье и высокие каблуки, которые проваливались в старый линолеум, оставляя дыры. Выглядело это странно: будто она собралась в театр, а вокруг – облезлые обои и унылый подъезд с затхлым запахом.

Зашли внутрь. Первое, что бросилось в глаза – полный бардак. На полках толстый слой пыли, в прихожей песок, словно их кот Шарик только с улицы пришёл. Но я сделал вид, что не заметил – мы же не с проверкой пришли, а в гости.

Я направился на кухню поставить подарок на стол… и чуть не попятился назад. Замер на пороге, не веря своим глазам.

Кухонный стол выглядел так, будто на нём несколько дней шла война. Горы мусора, перемешанного с объедками: жирные салфетки, куриные кости, открытые пакеты с приправами, наполовину сгнивший банан, раскрошенное печенье. Посреди всего этого – банка из-под майонеза с чем-то тёмным и заплесневелым. Видимо, её забыли выбросить ещё зимой.

Рядом – грязные кружки, в одной засохший чайный пакетик. Складывалось ощущение, что сюда не заходили минимум неделю. Это был не просто беспорядок – это был натуральный свинарник.

Моя жена, увидев это, тихо ахнула и прошептала:
– Может, поможем прибраться?
Лида лишь виновато кивнула:
– Да, спасибо… Мы как-то не успели…

Жена взялась за тряпку, и через полчаса стол хоть немного пришёл в человеческий вид. Но осадок остался. Мне было неловко – и за них, и за нас. Не понимал, как взрослые, работающие люди, без детей, живут в такой халатности.

Бывают, конечно, завалы на работе, дни, когда нет сил. Но тут ощущался не разовый беспорядок, а хроническое равнодушие.

Сели за стол. Из угощений – плавленый сырок, колбасные обрезки, сухарики. Всё, что можно было купить в ближайшем «Пятёрочке» по дороге. Аппетит испарился, хотя я пришёл голодным. Чуть выпили за новоселье и поскорее собрались – сослались на неотложные дела.

По дороге домой мы с женой молчали. Только через пару минут она вздохнула:
– Я бы в таком хламе и часа не выдержала…

Не мне учить других, как жить. Не мне осуждать. Но ясно одно: даже самый дорогой подарок теряет ценность, если его ставят посреди хаоса и безалаберности.

А вы бы задержались на таком празднике жизни?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

п'ять × чотири =

Також цікаво:

З життя42 хвилини ago

Мрії розсипаються як пісок

**Щоденник** Коли закінчувався девятий клас, Маряна сильно змінилася однокласники й навіть старші хлопці почали обертатися на її тонку, струнку фігуру....

З життя44 хвилини ago

Мій чоловік з погордою подивився на мене й кинув подушку, щоб я її випрала: коли я розстібнула наволочку, побачене просто шокувало мене

Мій чоловік кинув на мене зневажливий погляд і шпурнув подушку, щоб я її випрала. Я розстібнула наволочку і те, що...

З життя2 години ago

Таємний син на ювілеї свекрухи: неймовірний сюрприз, який всіх приголомшив!

Таємний син на ювілеї свекрухи: незабутній шок!Я отримала конверт кольору слонової кістки тихим золотистим ранком. Сонячне проміння пробивалося крізь вікно...

З життя3 години ago

Санітарка облила голову завідуючому відділенням через відмову прийняти пораненого жебрака в брудному одязі

Вечір у хірургічному відділенні простягнувся нудно, немов час застиг, а повітря згустилося від запаху антисептиків і ліків. У куточку медсестринської,...

З життя4 години ago

Відтінки щастя

**Відтінки щастя** О, привіт, друже, промовив Андрій, впускаючи до хати свого друга дитинства Тараса, який мешкав у місті. Здоровенькі були,...

З життя4 години ago

Коли народилася їхня донька Надінка, Андрій та Регіна були у небесній радості: Та невдовзі дивна поведінка їхнього золотистого ретривера Ясмин почала затьмарювати їхнє щастя

Коли народилася їхня донька Олеся, Андрій та Марія були в найвищому блаженстві. Та незабаром дивна поведінка їхнього золотистого ретривера Зірки...

З життя5 години ago

Мене кинула власна матір біля чужих дверей. Через 25 років вона влаштувалася до мене прибиральницею, не знаючи, що я – та сама донька, яку колись віддала.

Коли мене покинула рідна матір біля дверей чужої хати. Через двадцять пять років вона влаштувалася до мене прибиральницею, не знаючи,...

З життя5 години ago

Санітарка облила завідувача відділення нечистотами через відмову прийняти пораненого жебрака у брудному одязі

Вечір у хірургічному відділенні тягнувся нескінченно, ніби час застиг, а повітря стало густим, насиченим запахом антисептиків. У кутку медсестринської, освітленій...