Connect with us

З життя

Я поддерживаю бывшую невестку, а сын видит в этом предательство

Published

on

— Людмила, зачем ты в это ввязываешься? — шепчут подруги. — Она тебе теперь чужая. Женится снова — и забудет, как тебя зовут. И внук подрастёт — тоже не вспомнит. Ты только нервы тратишь зря да копейки свои выбрасываешь.

А мне стыдно. Стыдно, что сына растила без отцовской руки, и теперь расплачиваюсь за то, чего не вложила в него — стыда и совести.

Мой Денис женился семь лет назад. Его избранница, Алевтина, приехала в наш Тверь учиться. Почти сразу съехались, снимали квартиру, строили свою маленькую жизнь. С Алевтиной у нас сразу не заладилось. Не ссорились открыто, но между нами будто стена выросла.

Я не лезла. Работала с утра до ночи, до пенсии ещё далеко. В гости ходила, когда звали, сама их навещала.

Через пару лет у них родился сынок — Ваня. Жили всё так же в съёмной квартире, мечтая о своей. Но как только мальчик пошёл в садик, начались ссоры.

Денис клялся, что нет у него никого на стороне. Но я же мать — чувствую, когда что-то не так. И точно: едва Ваня адаптировался в саду, сын подал на развод.

— Мам, не драматизируй. Алименты платить буду. У меня, между прочим, Ольга беременна — вот моя семья теперь. А Аля пусть сама разбирается. Уедет к родителям, у них в деревне под Рязанью воздух чище, — бросил он, избегая моего взгляда.

Мы поругались крепко. Алевтина уезжать не собиралась — в её деревне ни работы, ни садика. Да и родители её не ждали с распростёртыми объятиями. Стала искать комнату — одну квартиру ей не потянуть.

Я всё равно с ней общалась. Когда племянница собрала вещи своего сына на вырост, вызвалась отнести — надо было примерить. Пришла в обед — Аля как раз кормила Ваню. Угостила меня тарелкой борща.

— Без мяса невкусно… — пробурчал мальчонка. — Мама курицу не купила, потому что за квартиру надо платить.

Алевтина отвернулась к окну. И молча зарыдала.

Я не выдержала. Попросила взять Ваню на прогулку. Купила продуктов, сладостей. И пока шла домой, вспомнила, как сама в детстве ела пустой суп у бабушки. Только тогда была война, а сейчас — просто отец, которому всё равно.

С того дня стала ей помогать. Денис не знал. Пока Ваня случайно не проговорился.

— Нормально, да? Внучке велосипед не можешь купить, а им за квартиру платишь! — взорвался сын.

— А ты хочешь, чтобы твой сын на вокзале ночевал? — не сдержалась я. — Ты от ответственности сбежал, а она одна бьётся. Мне за тебя стыдно. Вот и расплачиваюсь — хоть как-то твою чёрствость загладить.

— Значит, чужая женщина тебе роднее сына?

Пусть так. Но внук — он не чужой. И пока я жива, он не будет есть пустые щи. Даже если сын этого никогда не поймёт.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

дев'ять − 7 =

Також цікаво:

З життя19 хвилин ago

– Я запросив маму й сестру до нас на Новий рік, – раптом оголосив чоловік ввечері 30 грудня. – Встигнеш усе приготувати?

Я запросив матір і сестру до нас на Новий рік, повідомив сам увечері 30 грудня. Встигнеш усе приготувати? Нарешті довгоочікувані...

З життя19 хвилин ago

Неодмінність вибору

Піти чи залишитися Оксана відчинила двері й здивувалася, побачивши доньку Марійку та незнайомого хлопця, який привітно посміхався. Привіт, мамо, знайомся,...

З життя1 годину ago

Фу, жебрачка! — кривилися перехожі, дивлячись на бабусю в багнюці. Та почувши слова малятка — оніміли

“Фу, жебрачка!” кривилися перехожі, дивлячись на бабусю, що лежала у калюжі. Але коли почули слова малого завмерли.“Фу, жебрачка!” відтягнула свого...

З життя1 годину ago

Несподівана зрада жінки

Жіноча хитрість Досі Дмитро лишається вільним чоловіком. Хоч і збирався одружуватися всерйоз, але логіки своєї нареченої так і не зрозумів....

З життя2 години ago

Ти вигнала мене з дому в 14 років, а тепер сподіваєшся, що я буду доглядати тебе у старості? Дарма чекатимеш!

Ти мене у 14 років із дому викинула, а тепер чекаєш, що я за тобою у старості доглядатиму? Не дочекаєшся!Ольга...

З життя3 години ago

Гуляли з собакою в парку, коли вона раптом підбігла до чорної сумки, схопила її та стрибнула у фонтан: а далі сталося неймовірне!

Ми з моїм псом Грімом вийшли на звичну прогулянку до парку Шевченка. День був тихим, повітря свіжим після дощу, а...

З життя4 години ago

Мрії розсипаються як пісок

**Щоденник** Коли закінчувався девятий клас, Маряна сильно змінилася однокласники й навіть старші хлопці почали обертатися на її тонку, струнку фігуру....

З життя4 години ago

Мій чоловік з погордою подивився на мене й кинув подушку, щоб я її випрала: коли я розстібнула наволочку, побачене просто шокувало мене

Мій чоловік кинув на мене зневажливий погляд і шпурнув подушку, щоб я її випрала. Я розстібнула наволочку і те, що...