Connect with us

З життя

Теплота родинного свята: Зимова традиція єднання у родині

Published

on

– Та вже, Дмитре Васильовичу, – промовила Оксана до чоловіка, замішуючи олів’є.

– Що ти таке вигадала? – здивувався Богдан.

– Дивись, навіть Маринку не міг підняти, щоб зірку на ялинку повісити. А раніше ж… – Оксана гірко зітхнула.

– Тато ще міцний, як дуб, просто трохи втомився, – відповів Богдан.

– Ні, Богдане, час бере своє. Тепер ти сам їздитимеш раз на тиждень до батьків за продуктами – і без суперечок, – Оксана поправила косу й взяла миску з салатом. – Ходімо до столу.

Дмитро Васильович усе чув. Зупинився біля вимикача у ванній, і випадково підхопив розмову сина з невісткою.

Перед Новим роком у родині Шевченків був звичай: усі збиралися в батьківському домі на свято. І цього року не стало винятком. Старший син привіз родину першим. Невістка допомагала готувати стіл, а онуки в залі весело оздоблювали ялинку.

Дмитро Васильович відкрив кран і сів на край ванни:

«Все вірно сказала Оксана. Так і є. Вийшов на пенсію – і одразу став непотрібним. А далі – нудьга, байдужість, наче все втратило сенс».

– Дмитре Васильовичу, у вас все гаразд? – тихо запитала Оксана, підійшовши до дверей.

– Так-так, зараз вийду, – відповів він.

За дверима підстрибував маленький Тарасик.

– Заходь швидше! – Дід посміхнувся і впустив онука.

За святом Дмитро Васильович сумнівався все більше. Механічно піднімав келих на тостах, ковтаючи по ковтку.

– Тату, чого ти такий похмурий? Свято ж, треба веселитися, чи може погано почуваєшся? – спитав Богдан, коли сім’я збиралася йти. У передпокої Оксана штовхала чоловіка, натякаючи на розмову.

– Ні, все добре, сину. Привози онуків на канікули. Чи не плануєте кудись поїхати? – насилу посміхнувся батько.

– У нас ж ремонт, Дмитре Васильовичу, нікуди не поїдемо. Тобі теж треба відпочити, а дітей відвеземо до моїх батьків, – втрутилася Оксана.

– Ну що ж, якщо домовилися, – зітхнув батько.

Оксана щось шепнула чоловіку.

– До неділі завітаю, привезу що треба, – сказав Богдан і вийшов.

Мати розвела руками:

– Які продукти, сину? Магазин у дворі, овочів у мене повно, батько сам сх– Хай ходять, коли хочуть, – пробурчала Віра, але в очах у неї вже мількала тепла вдячність до невістки.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

три × три =

Також цікаво:

З життя14 хвилин ago

One Day, My Daughter’s Husband Decided They No Longer Needed My Help and Asked Me to Leave Their Home

My daughter married an Englishman. I lived with them for two years, looking after my grandson and keeping the house...

З життя15 хвилин ago

Last month was my son’s birthday. I told him I would be coming as a guest.

So, you know, I raised three boys. Anyone whos ever lived under the same roof with four blokes will absolutely...

З життя29 хвилин ago

A Silent Stare from Merlin the Magical Cat: How Anna Found Friendship, Adventure, and a Lottery Tick…

The cat watched her in silence. Sighing and gathering a bit of courage, Alice reached out for him, hoping the...

З життя29 хвилин ago

The Safe Word When Sarah stood at the supermarket check-out clutching a bag of yoghurt and a loaf o…

Code Word Samantha was clutching a bag of yoghurt and a loaf of bread at the Sainsbury’s till, when the...

З життя1 годину ago

At the Divorce Hearing, My Wife Said, “Take It All!” — But a Year Later, Her Husband Regretted Trust…

At the divorce hearing, Janes voice was steady as she stared at the paperwork. Oddly, she felt no anger. So...

З життя1 годину ago

I Was 36 When I Was Offered a Big Promotion After Almost Eight Years with My Company – Moving from a…

I was 36 when my company dangled a promotion in front of me after nearly eight years of loyal tea-making...

З життя2 години ago

On Christmas Eve, I Set the Table for Two Though I Knew I Would Dine Alone

Christmas Eve. I set the table for two, though deep down I knew Id be sitting alone. I took down...

З життя2 години ago

Who Would Want You with Baggage?

Who Would Want You with Baggage? Are you sure about this, love? Helen placed her hand over Mum’s and managed...