Connect with us

З життя

Квіткові дива

Published

on

Букет

Марія лежала, закривши очі. На сусідньому ліжку сиділа Світлана, піджавши ноги, і читала вголос підручник. Раптом телефон Марії загримів популярною мелодією. Світлана закрила книжку й докірливо подивилася на подругу.

Дівчина неохоче взяла трубку. За хвилину вона вже сиділа на ліжку. Потім кинула телефон, схопилася й почала метушитися по тісній кімнаті, запихаючи в спортивну сумку речі з шафи.

— Ти куди збираєшся? Що трапилося? — занепокоїлася Світлана.

— Дзвонила сусідка, маму забрали до лікарні, серцевий напад. — Марія застебнула блискавку на сумці й пішла до дверей, де на вішалці висіли куртки дівчат, стояли черевики й чоботи.

— Завтра ж екзамен. Вона в лікарні, за нею доглянуть. Здаси й поїдеш, — піднявшись з ліжка, сказала Світлана, спостерігаючи, як Марія натягає чоботи.

— Послухай, Світ, поясни все у деканаті, я приїду й усе владнаю. Здам сесію на канікулах. Усе, у мене автобус через сорок хвилин, — Марія вже застібала куртку.

— Подзвони, як там мама, — попросила Світлана, але Марія вже вискочила з кімнати. За тонкими дверима лунали кроки, що віддалялися.

Світлана знизала плечима й повернулася до кімнати. Побачила на Марійному ліжку зарядку від телефону, схопила її й босоніж кинулася наздоганяти подругу.

— Мар’яна! Мар’яна, зачекай! — гукала вона, збігаючи сходами.

Вхідні двері внизу грюкнули. Світлана перестрибнула через три сходинки, підбігла до дверей, штовхнула їх і мало не вилетіла на вулицю.

— Мар’яна!

Дівчина озирнулася, побачила в руках у Світлани провід і повернулася.

— Дякую. — І знову побігла геть.

— Ковальчук, що ви тут влаштували? Одна мало двері не знесла, друга босоніж на мороз вискочила. Невже курили щось? — з-за столу підвелася чергова.

— Вибачте, Наталіє Петрівно, ми не палимо, — відповіла Світлана, переступаючи з ноги на ногу. У босі ступні впивалися пісок і дрібні камінці, нанесені з вуПісок густо вкривав лід перед гуртожитком, і Світлана, відчуваючи холод під ногами, поспішила повернутися назад, усміхаючись через сльози, бо знала, що тепер усе буде добре.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

дев'ятнадцять + 13 =

Також цікаво:

З життя33 хвилини ago

Я вигнала свою тещу з нашого дому, і сьогодні, розповідаючи про це, я не шкодую.

Сьогодні, перегортаючи сторінки свого щоденника, я згадав той день, коли вигнав тещу з нашого дому. І не жалкую.Вигнана тещаТоді я...

З життя2 години ago

В’язана вузлами навколо дерева: овчарка не могла ні сісти, ні лягти

Липневе сонце палило Львів, ніби розпечений ковальський молот по бруку, випарюючи останні краплі прохолоди. Повітря тремтіло над землею, наче самі...

З життя2 години ago

Таємниця відносин: як зберегти любов

Найголовніше не розлучитися Нарешті у Тараса та Соломії зявилася своя оселя. Купили, здійснили давню мрію вже й доньці майже пять,...

З життя2 години ago

Дармоїдка. Свекруха виставила за поріг жінку з малим дитиною — але навіть уявити не могла, що станеться далі!

Микола нарешті заснув лише о третій. Я сиділа на краю ліжка, застигла в незручній позі рука заніміла, плече гуділо, але...

З життя4 години ago

Яка купила матері будинок, перевезла її з речами, а там — свекруха вже розмістилась і замки поміняла!

**Щоденник Олега**Сьогодні остаточно оформили документи на будинок для мами. Сонячне вересневе світло освітлювало нові печатки на папері. Ольга Іванівна тепер...

З життя4 години ago

«Це не моя дитина», — сказав мільйонер, вигнавши дружину з немовлям. Він і гадки не мав, що…

«Це не моя дитина», пролунало, наче удар, з вуст мільйонера, перш ніж він наказав дружині забрати немовля й піти. Якби...

З життя4 години ago

Відмовився забирати дружину з пологового, коли дізнався, що народила не сина, а доньку. Через роки випадкова зустріч змінила все…

Оля стояла біля пошарпаних дверей пологового будинку, ніби вирізана з дерева нерухома, стиснута тягарем самотності. В руках вона міцно тримала...

З життя5 години ago

Невідворотність вибору

Піти чи залишитися Ярина відчинила двері й здивувалася, побачивши доньку Олену та незнайомого хлопця, який привітно посміхався. Привіт, мамо, знайомся,...