Connect with us

З життя

Кіт на прогулянці: занадто голосні кроки!

Published

on

— Вимкніть вашого шайтан-апарата! Через вас спати не можу! — роздався крик за дверима.

Потім хтось почав бити в двері й давити на дзвінок. Олеся здригнулася й випустила пульт. Денис невдоволено заворушився.

У кімнаті ледве горів нічник. За вікном стояла задушлива спека. Олеся накинула халат і пішла до дверей.

Зовні стояла жінка років сімдесяти з тонкими губами й незадоволеним поглядом. На ній був простий ситцевий сарафан, а в руці вона тримала телефон.

— Вибачте, а ви… хто? — обережно запитала Олеся, не відчиняючи.
— Валентина Степанівна я! З третього поверху. Прямо над моїм вікном ваш греміт, і я не можу спати! Вимкніть негайно! Інакше викликаю поліцію! Ви шуміте у заборонений час!

Олеся намагалася щось сказати, але Валентина Степанівна продовжувала скиглити без перерви.

— Ну як можна бути такими безсовісними? Через вас страждає увесь будинок!
— Він, здається, не дуже гучний… — обережно промовила Олеся. — Ми спеціально слухали через відкрите вікно.
— Вам «не дуже гучний», а у мене серце болить від вашого трактора!
— Гаразд, вимкнемо, — неохоче погодилася Олеся. — Просто не знали, що заважаємо…
— Ну, тепер знаєте, — різко відповіла Валентина Степанівна.

Чулися кроки, що віддалялися.

Олеся повернулася в спальню й вимкнула кондиціонер. Відкрила всі вікна, але це не допомогло. Спека навалилася важкою хвилею. Денис довго ворочався, потім пішов у душ, а Олеся лежала, дивлячись у стелю.
Не так вони уявляли перше літо у своїй квартирі…

…Цю двокімнатну вони купили всього пару місяців тому. Минулі літо у орендованій хаті згадували як кошмар: відра з холодною водою, сквозняки, вентилятор, що ганяв гаряче повітря по колу. В іпотеку Олеся пішла з тремтливими руками, але з думкою, що тепер ніхто не буде диктувати, як жити.

Виявилося — буде.

Вранці Олеся зустріла у ліфті сусідку — Дарину. Вони вже встигли познайомитися, навіть допомагали їй змінити кран.

— Слухай, Дарино, — Олеся притулилася до стіни, — ми вчора вночі кондиціонер увімкнули, і до нас прийшли скаржитися. Він і справді такий шумний?

Дарина підняла брови.

— Дай вгадаю. Валентина Степанівна?

Олеся кивнула.

— Ну… Вона й на нас скаржиться. То телевізор їй шумить, то син сміється. Одного разу казала, що наш кіт занадто гучно топотіть. Але ми звикли. Вона дзвонить разів два на місяць, і все. Вижити можна.

Олеся мимоволі посміхнулася.

— Кіт? Серйозно?
— Ага, — підтвердила Дарина. — Ми тепер не вмикаємо телевізор, дивимось у навушниках. З сином і котом складніше, самі знаєте.

Пізніше Олеся зустріла на сходах Івана. У нього була така сама модель кондиціонера, і висів він якраз під вікном вредної сусідки.

— Ваню, а тобі вона не скаржиться?
— Та ні. Хоча у мене він досить гучний. Знайомий казав, що неправильно встановили, тому іноді брязкотить. Але я їй, мабуть, подобаюся, — усміхнувся сусід.
— А на нас із Денисом хтось нарікає?
— Не чув такого. Ви взагалі тихі. Ні дітей, ні перфораторів, навіть собаки нема.

Відповіді сусідів чомусь не заспокоїли Олесю. Вона ще раз увімкнула кондиціонер і прислухалася через вікно. Ледве чути.
То в чому ж проблема? Можливо, зовсім не в децибелах? Олесі почало здаватися, що Валентина Степанівна просто їх не взлюбила, тому її дратувало все, що стосувалося нових сусідів. Або, може, їй не подобалося, коли комусь добре. Бувають такі люди.

З того вечора, коли Валентина Степанівна з’явилася на їхньому порозі, почався їхній особистий пекельний коло. Кожного вечора вони намагалися виставити холодніше, щоб вистачило хоча б на годину з закритими вікнами. Вони ставили будильник на 22:59. Якщо запізнювалися хоч на хвилину, сусідка починала стукати по батареях і кричати. Якщо на п’ять — приходила особисто.

Щоб якось виживати у цій спеку, вони ставили вентилятор біля вікна. Той шумів навіть голосніше за кондиціонер, але чомусь сусідку це цілком влаштовувало.

Вони навіть викликали майстра, як добросовісні сусіди. Той оглянув зовнішній блок і щось підкрутив.

— Ну, я відрегулював кріплення та додав прокладки для шумоізоляції. Але в цілому він у вас і так тихий. Тепер взагалі ледве чутно. Зробити ще тихіше – проблематично, да й не потрібно, — підсумував майстер.

Олеся з полегшенням посміхнулася. Хотілося вірити, що тепер вони спатимуть спокійно.

Але минуло всього два дні, і о 23:03 задзвонив телефон.

— Я не розумію, у вас що, кондиціонер працює? — образилася сусідка. — У мене стіни трусяться! Мені погано, тиск підскочив!
— Ми викликали майстра. Навіть він сказав, що шуму майже немає. Ми зробили все, що могли…
— Ваш майстер його ночами не слухає! ВимкніІ тільки коли настала осінь, а кондиціонер став непотрібний, вони нарешті зрозуміли, що найкраща ізоляція від Валентини Степанівни — це просто жити так, як хочеться, і не вибачатися за своє щастя.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

шістнадцять − чотири =

Також цікаво:

З життя39 хвилин ago

Feeding Strangers Every Evening for Fifteen Years — Until One Fateful Night

For fifteen years, each evening at precisely six oclock, Margaret Shaw placed a steaming parcel on the same greenpainted bench...

З життя48 хвилин ago

Unforgiven

I sit in my little village clinic, listening to the floorboards creak on the walltap, tap, tap, tapas if they...

З життя10 години ago

Stay Silent, Don’t Speak, Danger Awaits: The Young Woman Without…

29October2025 Stay still, dont say a word, youre in danger. The ragclad girl with tangled hair and grimestained cheeks yanked...

З життя10 години ago

I’m a Knackered Single Mum Juggling Life as a Cleaner.

I remember being a weary single mother, eking out a meagre living as a cleaner. My name is Laura Preston,...

З життя11 години ago

I Promise to Love Your Son as My Own. Rest in Peace…

I promise to love your son as if he were my own. Rest in peace Harry was a man who...

З життя11 години ago

He Reached His Seventieth Birthday, Raising Three Children Alone. His Wife Passed Away Thirty Years Ago, and He…

Arthur Whitaker has just reached his seventieth birthday, having raised three children on his own. His wife, Martha, died three...

З життя12 години ago

A Heartbroken Single Mum Sitting Alone at a Wedding, the Object of…

28October2024 Tonight I found myself alone at my sisterinlaws wedding, a solitary figure perched at the far edge of the...

З життя12 години ago

Tatiana Ivanovna Sat in Her Chilly Cottage, Where the Scent of Dampness Lingered, and Order Had Long Since Been Abandoned, Yet Everything Was Familiar

Margaret Whitcombe sat in her cold little cottage, the air thick with damp, the rooms long untended, yet everything familiar...