Connect with us

З життя

Якось вийшло незручно

Published

on

Це було дуже незручно…
— Як то я його дружина?
— У самому прямому сенсі. Принаймні, юридично — можу навіть штамп у паспорті показати. Свідоцтво, звісно, із собою не взяла, — промовила жінка, тримаючи одну руку на великому животі.

***

— Доню, наступного тижня їду на заробітки, там зв’язок поганий, тож не загуби мене, — сказав Олексій Петрович.
— Про кота не хвилюйся, приїду, нагодую, лоток поміняю, — буркнула Даринка, не відриваючи очі від телефону.
— Щодо кота… — завагався Олексій Петрович, — Не переймайся, донечко. Нащо тобі торочитись у інший район, ще й після роботи? Сусідка зі сходів допоможе — я її добре знаю. Буде заглядати до Мурчика.
— Ти якийсь дивний, тату, — засміялась Даринка. — Твоя сусідка, виходить, справжня альтруїстка? І кота нагодує, і молоко купить, і ліки принесе. Щасливчик!
— Так, щасливчик…

Олексію Петровичу стало соромно, що він знову бреше доньці. Він нахмурився, силкуючись не видати хвилювання. «Вона нічого не здогадується, просто жартує», — подумав він.

…Олексій Петрович із матір’ю Даринки розлучилися сім років тому. Мирно, без скандалів — просто кохання минуло. Поговорили з донькою, і з чистою совістю подали на розлучення. Даринка спокійно прийняла рішення батьків, але за умови, що сімейні свята вони святкуватимуть разом. Так і жили.

— То я, виходить, твоя сусідка? — лукаво усміхнулась Олена.
— Ну… іншого не придумав, — сором’язливо опустив очі Олексій Петрович.
— Так, назвати мене дружиною — неймовірно складно, я розумію.
— Лено, не ображайся.
— Я доросла жінка, Олечку. Але доки ми гратимемо в цю велику таємницю?
— Не знаю… Лено, а раптом вона не зрозуміє? Пам’ятаю, як вона маленькою боялась, що один із батьків піде. Часто питала: «Ви мене не покинете?». А зараз відчуваю, ніби зраджую її.
— Слухай, я не втручаюсь у ваші стосунки, але через два місяці в тебе вже буде дві доньки. І рішення треба приймати чоловіче. Зрозуміло? Я не змушую тебе обирати, але як ти збираєшся ховати новонароджену дитину?
— Знайдемо спосіб! — промовив Олексій Петрович, хоча сам не знав, як.

Олексій і Олена познайомились невдовзі після розлучення. Він одразу зрозумів — вона його людина. Але зізнатися сім’ї не наважився. БояОлена обережно взяла Даринку за руку, і вони пішли до дому, де їх чекала спільна родина, про яку Олексій так довго мовчав.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

вісімнадцять − 16 =

Також цікаво:

CZ9 хвилин ago

Nedělní lístek na Slavii, který jsem chtěl prodat

Nedělní lístek na Zbrojovku, který jsem chtěl prodat Jmenuju se David, je mi čtyřicet osm a bydlím v Brně. Táta...

BG44 хвилини ago

Ключ към масата

Платих осемнайсет хиляди лева за седемдесетия рожден ден на майка ми и в същата вечер братовчедите накараха децата ми да...

BG2 години ago

Не чакай “някой ден

Казвам се Соня Радева, на шейсет и две години съм и живея в апартамент в кооперация в квартал "Лозенец" в...

BG3 години ago

Дървото на живота на улица „Шипка” №14

Залата на читалището в Карлово беше претъпкана с балони и цветя. Камери щракаха, бащи плачеха зад усмивките си, а аз...

CZ4 години ago

Jak jsem přišel o firmu, protože jsem podcenil vlastní ženu

Ten den jsem koupil náramek s brilianty za sto dvacet tisíc korun. Zlatnictví na Příkopech, prodavačka mi ho ještě zabalila...

CZ4 години ago

Dort, kde slunce vypaluje louky u Blatné

Grilujeme, kde slunce vypaluje louky u Blatné Vypadal jsem jako idiot, s tím kleštěmi na uhlí v ruce, zatímco Hanka...

CZ4 години ago

Gel, který táhl vodu ze vzduchu Hané

V šest ráno se Tereza probouzí ještě potmě, natahuje se po mobilu a než ho rozsvítí, ví to z toho,...

CZ10 години ago

Dort, kde slunce vypaluje louky u Blatné

Grilujeme, kde slunce vypaluje louky u Blatné Vypadal jsem jako idiot, s tím kleštěmi na uhlí v ruce, zatímco Hanka...