Connect with us

З життя

Якось вийшло незручно

Published

on

Це було дуже незручно…
— Як то я його дружина?
— У самому прямому сенсі. Принаймні, юридично — можу навіть штамп у паспорті показати. Свідоцтво, звісно, із собою не взяла, — промовила жінка, тримаючи одну руку на великому животі.

***

— Доню, наступного тижня їду на заробітки, там зв’язок поганий, тож не загуби мене, — сказав Олексій Петрович.
— Про кота не хвилюйся, приїду, нагодую, лоток поміняю, — буркнула Даринка, не відриваючи очі від телефону.
— Щодо кота… — завагався Олексій Петрович, — Не переймайся, донечко. Нащо тобі торочитись у інший район, ще й після роботи? Сусідка зі сходів допоможе — я її добре знаю. Буде заглядати до Мурчика.
— Ти якийсь дивний, тату, — засміялась Даринка. — Твоя сусідка, виходить, справжня альтруїстка? І кота нагодує, і молоко купить, і ліки принесе. Щасливчик!
— Так, щасливчик…

Олексію Петровичу стало соромно, що він знову бреше доньці. Він нахмурився, силкуючись не видати хвилювання. «Вона нічого не здогадується, просто жартує», — подумав він.

…Олексій Петрович із матір’ю Даринки розлучилися сім років тому. Мирно, без скандалів — просто кохання минуло. Поговорили з донькою, і з чистою совістю подали на розлучення. Даринка спокійно прийняла рішення батьків, але за умови, що сімейні свята вони святкуватимуть разом. Так і жили.

— То я, виходить, твоя сусідка? — лукаво усміхнулась Олена.
— Ну… іншого не придумав, — сором’язливо опустив очі Олексій Петрович.
— Так, назвати мене дружиною — неймовірно складно, я розумію.
— Лено, не ображайся.
— Я доросла жінка, Олечку. Але доки ми гратимемо в цю велику таємницю?
— Не знаю… Лено, а раптом вона не зрозуміє? Пам’ятаю, як вона маленькою боялась, що один із батьків піде. Часто питала: «Ви мене не покинете?». А зараз відчуваю, ніби зраджую її.
— Слухай, я не втручаюсь у ваші стосунки, але через два місяці в тебе вже буде дві доньки. І рішення треба приймати чоловіче. Зрозуміло? Я не змушую тебе обирати, але як ти збираєшся ховати новонароджену дитину?
— Знайдемо спосіб! — промовив Олексій Петрович, хоча сам не знав, як.

Олексій і Олена познайомились невдовзі після розлучення. Він одразу зрозумів — вона його людина. Але зізнатися сім’ї не наважився. БояОлена обережно взяла Даринку за руку, і вони пішли до дому, де їх чекала спільна родина, про яку Олексій так довго мовчав.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 × п'ять =

Також цікаво:

FR5 години ago

Ce que Camille a vu dans la tempête

Camille Ferrand tenait une petite galerie rue des Tanneurs, à Annecy, à deux pas du canal du Thiou, celui où...

FR11 години ago

Le Testament sous le pommier

Je m'appelle Odette Vasseur, j'ai soixante-quatorze ans, et le jour où j'ai enterré mon deuxième mari, sa fille m'a jetée...

FR11 години ago

**Le dossier bleu**

L'infirmière avait pris ma tension trois fois quand elle a enfin croisé mon regard et détourné les yeux vers le...

ES14 години ago

# La clienta del pañuelo azul

Me llamo Marisol, tengo cincuenta y ocho años y llevo diecisiete trabajando en la caja tres del Publix de Coral...

HE15 години ago

# יתרון הבית

הריח הגיע אליה קודם — צבע טרי, משהו הדרי, כמו בחנות נרות. דנה כרמון לא הזמינה שום נרות. היא יצאה...

HE15 години ago

# יתרון הבית

הריח הגיע אליה קודם — צבע טרי, משהו הדרי, כמו בחנות נרות. דנה כרמון לא הזמינה שום נרות. היא יצאה...

PL16 години ago

# Rachunek uciekającej panny młodej

Głośniki nad głowami wciąż odtwarzały stare przeboje Anny Jantar, gdy moja matka wyrwała mikrofon didżejowi i uznała, że wesele potrzebuje...

EN16 години ago

# The Christmas I Stopped Being Their Bank

My daughter-in-law's fork froze halfway to her mouth when my son stood up and pointed at the door. "Pay rent...