З життя
Талант, що вражає

Артистка
Марія зайшла у вагон метро й опустилась на сидіння. Навіщо вона вдягла черевики на підборах? Та тому, що в будь-якому віці жінка має виглядати жінкою.
Вона глянула на своє відображення у темному вікні навпроти. Виглядає непогано. «Особливо коли виспишся, накладеш тонну макіяжу й подивишся не у дзеркало, а у темне скло», — промовив внутрішній голос.
«Так, очі сумні. Мабуть, від втоми». Марія відвела погляд. «Треба одягатися за віком, хоча б відмовитися від підборів», — вирішила вона. «Ох, швидше б дійти додому, зняти ці прокляті черевики, скинути важке хустко. І навіщо я так вирядилася?»
Її давно забули, але звичка виходити на люди з «обличчям» лишилася. Не можна сказати, що Марія була знаменитою. Та після зйомок у кіно її почали впізнавати. А які чоловіки за нею доглядали! Жодного дня не минало, щоб після вистави хтось не чекав її біля театру з букетом квітів.
Тоді її звали не Марія Коваленко, а Світлана Левченко. Гарно звучить! Вона пишалася, коли бачила своє ім’я у титрах, хоч і лише у двох фільмах.
Як же душно. Марія розстебнула верхню ґудзик хустки, зняла з шиї шарфик, струснула головою, намагаючись прогнати втому. Волосся пореділо, але вдала стрижка й фарбування створювали ефект густоти. Вона знову подивилася перед собою. Та замість свого відображення побачила молодого чоловіка, який дивився на неї й усміхався.
Світлана миттєво відреагувала, як завжди на увагу чоловіків. Трохи підняла підборіддя, посміхнулася й одразу відвела погляд. Ніби кажучи: «Помітила, оцінила увагу — і досить».
«Треба було їхати таксі. Дорого, та швидко. І не втомилася б», — буркнула вона. Третій чоловік пропонував їй отримати права та навчитися керувати авто. Але вона так і не наважилася. Боялася.
Олег, третій чоловік Світлани, був найвдалішим із усіх її офіційних чоловіків. Як шкода, що він помер так рано. Після нього вона вирішила більше не виходити заміж. До речі, ніхто вже й не пропонував.
Як же гарно вона виглядала в молодості — боже мій! Тонкий ніс, яскраві губи, пухнасті вії. А очі! Живі, у них гралаРаптом вона зрозуміла, що щастя — це не минула слава й увага чоловіків, а тихі вечори з тими, хто дійсно любить.
