Connect with us

З життя

Автошкола для всіх

Published

on

**Щоденниковий запис**

Сьогодні був один з тих днів, коли все йшло не так.

Марійка припаркувала свій авто біля офісу і поспішила до входу. Попереду повільно йшли дві дівчини, займаючи всю доріжку. Перед самими дверима вони раптом зупинилися, перекривши шлях. Марійка безцеремонно проштовхнулася між ними, відсунула обидвух і рвонула двері на себе.

— Гей, куди лізеш?! — у спину полетіли грубі слова.

Зазвичай вона відповіла б так само, але сьогодні спішила, тому промовчала і побігла далі до ліфта. Люди вже заходили всередину. В останній момент вона вскочила, налетівши на чоловіка і відтиснувши його назад.

— Вибачте, — буркнула і розвернулася.

Між дверима на мить мелькнули розгнівані обличчя тих дівчат. Двері закрилися, ліфт рушив догори. *«Треба було показати їм язика»,* подумала вона запізно.

Від бігу обличчя палало, волосся розкуйовдилося. У ліфті було тісно, дістатися до дзеркала не виходило. Вона лише провела рукою по волоссю.

За спиною хтось хмикнув. Марійка певна була, що це саме той чоловік, на якого налетіла. Вона обернулася — він стояв позаду й дивився на неї злегка знизу догори. Від нього пахло тонким, приємним парфумом. На мить їхні погляди зустрілися. Марійка різко відвернулася, знову підкинувши хмару волосся.

Ліфт зупинився, двері розсунулися, і вона вийшла, відчуваючи його погляд у спину.

— Що, сподобалась? — запитав Микола Вадима, коли ліфт рушив далі. — Вона ж готова була тебе відправити куди подалі.

— Та годі. Мене довгими віями та стрункими ніжками не злякати. Вона поки що вся така гостренька, але почекай, поки вийде заміж — тоді й покаже свою справжню натуру. «Оленько, Наталя з чоловіком на Балі відпочивала, а ми що? Знову в Єгипет? У Оленки дві шуби, а в мене лише одна…» — Вадим капризно скривив губи, пародіюючи голос дружини.

Навколо засміялися.

— Просто тобі з Іринкою не пощастило, — сказав Микола.

Ліфт зупинився, і вони вийшли.

— Нам праворуч, — підказав Микола.

— Погоджуюсь. Після неї на жінок дивитися не можу, — відповів Вадим. — Сюди? — Він зупинився біля скляних дверей.

А Марійка тим часом вислуховувала нахабну лекцію від шефа.

— Де ти бісишся?! Клієнт уже телефон розірвав, угода зірвана! — кричав він, розмаху— Марійко, — шеф знизив голос, — якщо ще раз запізнишся, йди звідси сама, бо я тебе звільню без розмов.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотири − три =

Також цікаво:

З життя27 хвилин ago

Та все ж, мама мені повірила.

Добре, моя мама таки повірила мені. Це сталося під час Великодня минулого року. Була ніч, десь о восьмій, якраз у...

З життя28 хвилин ago

Мій син і я спостерігаємо за духами: незвичайні події нашого життя.

Я з сином бачимо померлих. За роки з нами траплялося чимало дивних речей. Я вдивлялася в обличчя янголам, бачила демонів,...

З життя1 годину ago

Коли любов стукає у твоє життя…

До мене постукало кохання… Соломія виїхала з села до Львова і вступила до університету. Після сільської школи навчання давалося важко,...

З життя2 години ago

Скомпрометовані гени

**Зіпсовані гени** Ганна увійшла в квартиру, поставила важкі пакети на підлогу й гучно зітхнула. — Хтось є вдома? — крикнула...

З життя3 години ago

Справжня сила чоловіка

Оксана з Павлом зустрічалися два роки. Мати Оксани вже почала хвилюватися, що донька марнує з ним час, до весілля справа...

З життя4 години ago

Чотири роки тому ми з дівчиною навчалися разом.

Чотири роки тому ми з моєю дівчиною Наталкою Коваленко навчалися у Чернівцях. Одного вечора, десь о пів на одинадцяту, вирішили...

З життя5 години ago

Кілька років тому, коли я навчався в університеті, моїми сусідами були троє хлопців мого віку.

Було це вже давно, коли я ще вчився в університеті. У сусідній квартирі жили троє хлопців, рівня мені за віком....

З життя6 години ago

Справжній герой

Олександра з Миколою зустрічалися два роки. Мама Олександри вже почала хвилюватися, що донька марнує з ним час, до весілля справа...