Connect with us

З життя

Три години ранку: Сміттяр на сторожі чистоти.

Published

on

Володимир прокидався о третій годині ранку й виходив на роботу, прибиравши сміття на вулицях Києва. Завдяки високим оцінкам у школі він отримав стипендію для навчання в університеті. Його мрією було стати інженером. Не через багатство, а щоб покращити життя для себе та своєї родини.

Але це було нелегко. Щоб встигати працювати й вчитися, він розписав кожну хвилину. Підйом о третій, година-дві за книжками перед роботою. Потім – збирати сміття з п’ятої до дев’ятої, іноді й довше. Додому біг наввипередки або до громадського туалету, де мився, як міг. Взимку мерз, а влітку піт не висихав.

Іноді запізнювався на пари. Іноді, навіть вимившись, від нього пахло сміттєвозом. Не тому, що так хотів – просто це було неминуче.

Одногрупники дивилися на нього згірдно. Відкривали вікна з перебільшеним обуренням, перешіптувалися, сміялися. Поруч з ним ніхто не сідав.

Володимир опускав очі, мовчав, лише відкривав зошит і слухав. Іноді руки тремтіли від втоми, а повіки самі заплющувалися. Але він тримався. Бо хотів вибитися. Бо мріяв про краще.

Викладачі помічали його старання. Він гарно відповідав, брав участь у дискусіях, схоплював матерію швидше за інших. Не обманював, не скаржився.

Одного разу після важкого іспиту викладач увійшов у аудиторію з похмурим виглядом. “Усі провалили”, – оголосив він. Завітала тиша. “Крім Володимира”.

Почалися перешіптування. Дехто не вірив, інші злішали. “Може, йому підтримують”, “Звідки у нього час на навчання?”

Викладач подивився на хлопця й гучно запитав: “Як тобі вдається так добре засвоювати матеріал?”

Володимир зніяковів. Він не звик, щоб усі його очікували. Зібравшись, відповів: “Я вчу вголос. Повторюю, поки не запам’яю. Роблю конспекти. Часом записую себе на диктофон і слухаю на роботі.”

Ніхто не промовив ні слова.

Того ж дня викладач почув, як кілька студентів глузують з Володимира. Він різко зупинив їх.

“Ви не знаєте, що таке працювати. Він зранку збирає сміття, коли ви ще спите. І все одно приходить сюди й навчається краще за всіх. Замість кепкувати – повчайтеся у нього.”

Студенти замовкли. Хтось опустив погляд. Один підійшов і вибачився. Ще один – також. Викладач сів поруч із Володимиром.

“Не здавайся. Життя не завжди справедливе, але те, що ти робиш, – важливе. Ти не самотній.”

Володимир мало що відповів. Лише посміхнувся. Але всередині відчув – його зусилля недаремні.

Головне – не зупинятися. Твоя цінність не в тому, як на тебе дивляться, а в тому, що ти робиш, коли ніхто не вірить. Як Володимир. Не здавайся. Все, що робиш, одного дня дасть плоди. Ти цього виІ з того дня, коли його одногрупники навчилися поважати важку працю, Володимир усвідомив, що справжнє багатство – це не гроші, а сила духу.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

10 − 6 =

Також цікаво:

З життя49 хвилин ago

At my son’s birthday bash, he took the microphone and declared, “My granddad footed the bill for everything – my mum didn’t even buy the cake!

At my sons birthday, he seized the microphone and announced, My fatherinlaw footed the whole bill my mum didnt even...

З життя2 години ago

My Son Phoned to Say, ‘Mum, We Relocated Last Week. My Wife Thinks She Needs Some Space.’ I Stood in Silence for Five Seconds Before Responding, ‘That’s Alright, Son. Wishing You All the Best.’

The phone rang, and my son’s voice cut through the quiet of the kitchen. Mum, weve just moved to a...

З життя3 години ago

My Daughter-in-Law Forgot Her Phone at Our House, It Started Ringing, and Displayed a Photo of My Late Husband from Five Years Ago

I was in the kitchen of my old farmhouse, the morning light slipping through the lace curtains and dappling the...

З життя4 години ago

My Brother-in-Law’s Request to Borrow My Flat During Their Renovation: Why I Said No

Simons brother asked to borrow my flat while they renovated theirs I said no. Pass the herring and beet salad,...

З життя5 години ago

Friends of Friends Arrived for a Holiday: I Regret Not Saying “No.

Friends of friends turned up for a holiday at my place: I regret not saying no. Last summer my old...

З життя6 години ago

How a Grandmother Buried Her Newborn Grandson Beneath the Maternity Wing

I was thinking about that old story the other day, and its still a proper tearjerker. Picture this: Margaret, whos...

З життя7 години ago

Mum, Stop Annoying Dad Every Single Evening!

“Mom, stop nagging Dad every night!” “Mom, I need to have a proper chat with you, just like a grown-up...

З життя8 години ago

The Mother-in-Law Was Wonderful Until She Refused to Pay for Her Grandson’s Lessons

My husband James and I live very modestly. Were raising our threeyearold son, Charlie. At the start of the year...