«Вона справді прекрасно виглядає, але я вже не помітно це»

«Вона й справді гарно виглядає. А я перестав це помічати», — подумав Богдан.

Ранок, як завжди, був метушливим. Олена приготувала сніданок, розбудила Марійку. Чоловік «захопив» ванну, тож довелося умивати донечку на кухні. Випадково рушником зіштовхнула зі столу чашку. На шум прибіг Богдан. Олена попросила тримати Марійку на руках, а сама почала збирати уламки.

— Уф, схоже, все. — Олена кинулася вдягатися.

— Я побігла, а ти відведи Марію до садка. Сьогодні в мене важливий день, — казала вона вже з коридору, застібаючи чоботи. — Презентую свій проект. Якщо все вийде, мені доручать керівництво, а це й гроші, і досвід, і рекомендації.

Накинула пальто, кинула останній критичний погляд у дзеркало, схопила сумку й вибігла з квартири. Богдан навіть не встиг обуритися.

Він допивав каву з бутербродом, а Марійка стояла поруч і дивилася на нього.

— Теж хочеш?

Донечка кивнула.

— Ні, не можна, а то в садочку кашку їсти не схочеш.

При згадці про кашу Марійка скривилася.

— Я теж багато чого не люблю. Наприклад, як мама втікає з дому. Здається, тут уже нічого не поробити. — Богдан поставив порожню чашку в мийку.

Довго натягував на донечку колготки, які постійно перекручувалися. Потім довго шукав рукавички. Виявилося, вони були на батареї в кухні. Запорошені й розпатлані, вони нарешті вийшли з квартири. Богдан підхопив донечку й побіг униз сходами.

Він передав Марійку виховательці, але та почала щось пояснювати.

— Вибачте, я спізнююся, — перебив він і ганьбливо втік із роздягальні.

Тільки в авто зітхнув вільно. Хвилину приходив до тями після ранкової метушні, потім поїхав на роботу.

Усю дорогу думав, як же добре було, коли Олена сиділа вдома. Він спокійно йшов на роботу й повертався до прибраної квартири, де вже пахло вечерею. Жодних нервів. А тепер — усе на підбігах. Ні, так далі не може бути.

Багато жінок мріяли б опинитися на її місці — сидіти вдома. А їй потрібна самореалізація, кар’єра. Навіщо тоді виходила заміж? Займалася б кар’єрою. Треба переконати Олену відмовитися від роботи. Невже їм не вистачає грошей? Богдан вирішив поговорити з дружиною ввечері. Настрій одразу покращився.

Робота відволікла від ранкових пригод. Після обіду прийшов смс від Олени: «Запізнююся, заберіть Марію з садка».

Ось воно. А він планував зайти з друзями до бару. І так рідко бачаться. Настрій знову впав нижче плінтуса.

Ввечері Богдан смажив картоплю, коли прийшла дружина — радісна, з блискучими очима. Не роздягаючись, зайшла на кухню.

— Уявляєш, моя презентація зробила фурор! Мене призначили керівником проекту! Вітаю мене. — Піднялася наОлена підставила щоку для поцілунку, а Богдан, дивлячись у її щирі очі, зрозумів, що шляхет до гармонії в їхній родині починається не з відмов, а з підтримки.