Мій Янгол

Мій Ангел

Оля наполегливо скидала дзвінок, а Денис дзвонив знову і знову.

— Оля, відповісти скільки можна? — у кімнату зазирнула Мар’яна. — Або вимкни телефон зовсім, якщо не хочеш розмовляти. — Вона з силою захлопнула двері.

Оля вимкнула телефон і відкинула його на другий кінець дивана. Вона зробила б це давно, але чекала дзвінка від Андрія. Він обіцяв подзвонити, але минув другий день, а він мовчав. А от із Денисом вона більше не хотіла спілкуватися, тим більше бачити його. Заради нього вона вилізла зі своєї мушлі, куди сховалася після смерті батьків. А він так цинічно зрадив її…

***

На вулиці був сильний ожеледиця. Батьки їхали від бабусі. Раптом із провулка вилетів позашляховик. П’яний водій на слизькій дорозі не впорався з керуванням, машину занесло, і він врізався у авто батьків. Мама померла на місці, а тато — у лікарні.

Минув рівно рік. Раніше Оля любила Новий Рік, з нетерпінням його чекала. А тепер думала про нього з жахом. Він асоціювався із смертю батьків, нагадував про втрату й невгамовний біль.

Вона не пам’ятала, як змогла закінчити перший курс університету, як взагалі пережила втрату мами й тата. До неї переїхала тітка Мар’яна, сестра батька. Вона розлучилася з чоловіком через те, що не могла мати дітей — у старших класах зробила невдалий аборт.

— Називай мене просто на ім’я. А то відчуваю себе старою тіткою, — одразу попросила вона Олю.

Але Мар’яна не змогла замінити маму й тата. І подругами вони з Олею не стали. Мар’яна була у пошуках, хотіла влаштувати особисте життя, знайомилася з чоловіками, ходила на побачення.

Оля не збиралася зустрічати Новий Рік. Просто ляже спати й нікуди не піде. Але Денис умовив її піти на день народження до його друга за два дні до свята.

— У мене є дівчина, а я з нею нікуди не ходжу. Ну що я там робитиму сам? Усі прийдуть парами. Це ж не Новий Рік, а день народження. Будь ласка, підемо. Треба повертатися до життя. Думаю, і твоїй мамі не сподобалося б, що ти сидиш вдома, — умовляв він.

Останній аргумент зламав опір Олі, і вона погодилася. Вона надягла те саме плаття, яке вони з мамою купили спеціально на минулий Новий Рік, але надіти його Оля так і не встигла.

— Ти будеш найкрасивіша, — сказала тоді мама.

Плаття справді дуже їй пасувало.

Мар’яна окинула її прискіпливим поглядом.

— Поки ми живемо разом, я не вийду заміж. Хто на мене подивиться, якщо поруч така молоденька красуня. — Вона зітхнула. — А воно не надто відкрите? Почекай-но. — Мар’яна пішла в іншу кімнату і невдовзі повернулася з тоненьким шарфом. Він був на відтінок темніший за плаття, доповнював і відтіняв його.

«Мамі сподобалося б», — подумала Оля.

— Так краще, — із задоволенням сказала Мар’яна. — Можна накинути на плечі, якщо стане холодно.

Вони з Денисом довго їхали на таксі. Коли увійшли до квартири, вечірка вже почалася. Іменинник присвистнув, побачивши Олю.

— Тепер розумію, чому ти так довго ховав від нас свою дівчину. Не дивись, що ти мій друг, відб’ю, — жартівливо сказав він і погрозив Денису пальцем.

Окрім Дениса, Оля нікого не знала на вечірці. Поки він був поруч, вона не хвилювалася і була спокійна. Але потім усі почали танцювати. Її запросив якийсь хлопець. Коли затихла музика, Дениса в кімнаті не було.

Оля одразу відчула себе не в своїй тарілці серед незнайомих людей. Вона пішла по кімнатах у пошуках друга. Проходячи повз передпокій, Оля помітила, що вхідні двері не замкнені. Вийшовши з квартири, вона побачила на сходах Дениса. Він стояв на прольоті нижче й самозабутВін палко цілувався з якоюсь дівчиною, немов вони не бачилися роками, і Оля відчула, як її серце розбивається на тисячі уламків.