Connect with us

З життя

Сміються з бідної старушки в лікарні, поки не з’явився знаменитий лікар із несподіваним повідомленням…

Published

on

У лікарні тривав звичайний робочий день. В залі очікування люди, занурені в свої клопоти – хтось гортав телефон, хтось байдуже шепотів, хтось просто дивився у підлогу, відліковуючи хвилини до прийому. Медсестри минали із звичною поспішністю, лікарі викликали пацієнтів у кабінети – усе за шаленим, знайомим ритмом.

Раптом у залі повисла незвична тиша. Двері відчинилися, увійшла літня жінка. На ній – полинялий пальт від віку, у руках – стара шкіряна торба, яку вона кріпко стискала. Погляд – спокійний, та втомлений.

Люди почали перезиратися. Хтось із молоді почав перешептуватися:

— Вона взагалі знає, де опинилась?

— Мабуть, не випадково тут?

— Чи знайдеться в неї навіть на консультацію?

Жінка мовчки підійшла до крісла в кутку й сіла, ніби нікого не помічаючи. Вона не виглядала збентеженою, просто чужою в цьому новому, бездушному світі сучасної медицини.

Минуло десяток хвилин, коли раптом двері з операційною вщент розчинилися. У зал упевнено увійшов всеукраїнсько відомий хірург – лікар, ім’я якого горіло на дошці пошани біля входу. Його знали усі – пацієнти, студенти, колеги. Високий, суворий, у зелених операційних одягах, він не промовив ані слова, а одразу підійшов до літньої жінки.

— Пробачте, що примусив чекати, – промовив хірург і з повагою торкнувся її плеча. – Мені терміново потрібна ваша порада. Я заплутався.

Усе залі завмерло. Шепоти змовкли. Люди не розуміли, що коїться. Ця людина, за якою звичайно бігали журналісти, стояла перед похилою жінкою майже з благоговінням.

Тишу перервав голос із реєстратури:
— Стійте… Та це ж професор Калинюк! Та сама, що двадцять років тому очолювала хірургічне відділення саме тут, у цій самій лікарні…

І тоді усе стало на свої місця.
Ця жінка була не просто колишнім лікарем. Вона була легендою. Тією, що рятувала життя тоді, коли ще не було ані новітніх технологій, ані розумних апаратів.
А той славетний лікар, що стояв перед нею, був її учнем. Він запросив її, бо стикнувся з випадком, у якому сам не був упевнений. І знав: лише вона зможеться побачити те, що не бачать інші.
Вона підвела очі й тихо відповіла:
— Тож ходімо, подивимось разом.
І всі, хто щойно шепотів і осуджував, опустили погляд, сором проймав їх до кісток.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

сімнадцять − 10 =

Також цікаво:

З життя23 хвилини ago

Подвійне життя мого партнера

Подвійне життя моєї дружини — Ти знову не ночувала вдома, Оксан, — мій голос звучав рівно, майже холодно. Але всередині...

З життя1 годину ago

ДВОЄ КРИЛ

Відтоді кожного ранку дивлюсь на сонце, що заглядає у вікно нашої нової квартири, і дякую долі за цей спокій та...

З життя2 години ago

Сусіди знали про Івана: бездолонний, безногий, юродивий, такий собі чотирилапий умілець з різними титулами.

Отаку історію тобі розкажу, про тих сусідів наших. Увесь квартал знав, що Іван — то безрука й безнога житлова худоба,...

З життя2 години ago

Їй сказали, що вона не може бути на церемонії… Але вона стала зіркою!

Того дня мало бути ідеальним. Сонце м’яко пробивалося крізь віття, вкриваючи золотим туманом ряди стільців та квіткові арки. Олена поправляла...

З життя3 години ago

Лена намагається впоратись після розриву, але свекруха приносить несподівані проблеми.

Не можу знайти спокою. На руках дрімала маленька Софійка, а я все стою біля вікна. Годину вже минуло, а відійти...

З життя3 години ago

Можливість помилитися.

Коли Олеся випадково дізналася про батькову коханку, світ став химерним як сни. Він прогулював школу, щоб супроводжувати подругу Мар’яну до...

З життя3 години ago

Вона пригостила кавою бездомного… а потім він увійшов до її офісу у костюмі.

Сьогодні пройнятий холодом понеділок у Києві. Вітер ріже крізь шарфи, навіть найстильніші перехожі поспішають швидше. Я, Соломия Коваленко, міцніше стискаю...

З життя3 години ago

Я вважала, що знайшла своє щастя…

Лена вже розраховувалася в касі, а Микола стояв осторонь. Коли вона почала розкладати продукти по пакетам, він і зовсім вийшов...