На весіллі чоловік викинув мене у фонтан холодної води і почав голосно сміятися: я не змогла встояти і зробила це…

Під час весілля мій чоловік штовхнув мене у фонтан з холодною водою й розреготався: я не витримала та зроби те саме…
Це був день, про який я мріяла з дитинства. Я продумала все до останньої серветки на столі. Сніжно-біла сукня, сліпуче укладене волосся, бездоганний макіяж, ніжний букет у руках я почувалася героїнею власної казки. Ми з моїм тепер уже чоловіком щойно обмінялися кільцями, а зала ресторану наповнилася оплесками. Все йшло ідеально.
У дворі ресторану був невеликий фонтан цікаве дизайнерське рішення. Вода в ньому була чиста та холодна, ледь хвилюючись, додаючи вишуканості літній атмосфері. Я навіть подумала, що він стане чудовим фоном для святкових фото.
Коли настало час різати весільний торт, усі гості зібралися навколо нас із телефонами. Чулися вигуки «Гірко!», сміх, музика. Я взяла ніж, чоловік поклав свою руку на мою і ми почали різати перший шматочок. У цю мить він несподівано підхопив мене на руки.
Спочатку я посміхнулася, подумавши, що він намагається романтично підняти мене. Але за секунду я зрозуміла: він несе мене не до тостів, не до танцю, а… до фонтану.
Я навіть не встигла скрикнути. За мить моя сукня прилипла до тіла, вода залила туфлі, волосся розпалося по обличчю, а макіяж розмазався. Вода була крижаною, попри літню спеку. Гості завмерли. Хтось намагався стримати сміх, хтось ахнув.
А він… він сміявся. Гучно, щиро. Йому було смішно.
Але не мені. Мені було боляче й образливо.
Я готувалася до цього дня місяцями. Сукня коштувала майже половину моєї піврічної зарплати. Макіяж, зачіска все було ідеальним. Я мріяла, що цей день запамятається як чарівний. А тепер я стояла у крижаній воді, мокра, збентежена й принижена.
Я вибралася з фонтану, тремтячи від холоду. Сльози змішувалися з краплями води на щоках. Мій чоловік все ще сміявся і щось говорив друзям, ніби: «Ну що, класно вийшло, так?»
Але мені було не до жартів.
І тоді я не витримала та зробила те, про що нітрохи не шкодую. Мою історію я розповіла в першому коментарі й сподіваюся на вашу підтримку. Далі у першому коментарі
Я повільно підійшла до нього й подивилася йому прямо у веселі очі.
О, ти смієшся?
І кинула йому в обличчя залишки весільного торта. Гості ахнули.
Він замовк.
«Тепер, коли тебе принизили так само, як і мене, ми квити».
«Дякую, що показав своє справжнє обличчя в перший же день. Тепер мені не доведеться витрачати життя, щоб зрозуміти, хто ти насправді».
«Розлучення завтра».