Connect with us

З життя

Під час весілля мій чоловік штовхнув мене у фонтан холодної води і розсміявся в голос: я не змогла стриматися і зробила це…

Published

on

Під час весілля мій чоловік штовхнув мене у фонтан з холодною водою і розреготався: я не витримала і зробила це
Це був день, про який я мріяла з дитинства. Я продумала все до останньої серветки на столі. Сніжно-біла сукня, сліпуче укладка, бездоганний макіяж, ніжний букет в руках я почувалася героїнею власної казки. Ми з моїм тепер уже чоловіком щойно обмінялися кільцями, і зал ресторану наповнився оплесками. Все йшло ідеально.
У дворі ресторану був невеличкий фонтан цікавий дизайнерський хід. Вода в ньому була прозорою та холодною, ледь хвилюючись, додаючи вишуканості літній атмосфері. Я навіть подумала, що біля фонтану вийдуть гарні фото.
Коли настало час розрізати весільний торт, усі гості зібралися навколо нас із телефонами. Лунали вигуки «Гірко!», сміх, музика. Я взяла ніж, чоловік поклав свою руку на мою і ми почали різати перший шматочок. Але в цю мить він раптом взяв мене на руки.
Спочатку я посміхнулася, подумавши, що він хоче романтично підняти мене. Але за секунду я зрозуміла: він несе мене не до тостів, не до танцю, а до фонтану.
Я навіть не встигла крикнути. Вмить сукня прилипла до тіла, вода залила взуття, волосся розплилося по обличчю, макіяж розмазався. Вода була льодяною, попри літню спеку. Гості завмерли. Хтось намагався стримувати сміх, хтось ахнув.
А він він сміявся. Гучно, щиро. Йому було смішно.
Але не мені. Мені було боляче й образливо.
Я готувалася до цього дня місяцями. Сукня коштувала майже півроку моєї зарплати. Макіяж, зачіска усе було ідеальним. Я мріяла, що цей день запамятається як чарівний. А зараз я стояла у льодяній воді, мокра, збентежена, принижена.
Я вилізла з фонтану, тремтячи від холоду і промокнувши наскрізь. Сльози змішувалися з краплями води на щоках. Чоловік досі сміявся і щось говорив друзям, на кшталт: «Ну як, вийшло круто, так?»
Але в мене не було настрою жартувати.
І тоді я не витримала і зробила те, про що зовсім не шкодую. Свою історію я розповідатиму в першому коментарі і сподіваюся на вашу підтримку. Далі в першому коментарі
Я повільно підійшла до нього і подивилася прямо у його веселі очі.
О, ти смієшся?
І кинула йому в обличчя залишки весільного торта. Гості ахнули.
Він замовк.
«Тепер, коли тебе принизили так само, як і мене ми квити».
«Дякую, що показав своє обличчя в перший же день. Тепер мені не доведеться витрачати життя, щоб зрозуміти, хто ти насправді».
«Розлучення завтра».

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотири × 1 =

Також цікаво:

З життя19 хвилин ago

Вона не може брехати під захистом

У школі Ромчик не відрізнявся доброю поведінкою, але вчився на відмінно. За успіхи його хвалили, а за витівки часто лаяли....

З життя1 годину ago

Я знайшов маленького хлопчика, який плакав босий на парковці… але ніхто його не знав

На парковці торгового центру я побачив маленького хлопчика, який ридав біля чорного седана Але ніхто його не знав.Він стояв біля...

З життя2 години ago

ДОCHКА, ЯКА ЗМІНИЛА ВСЕ

**ЩОДЕННИК** Навіщо дівчат одних відпускають? Ще зовсім діти, а вже автостопом подорожують. Леонід пригальмував, побачивши, як відчайдушно махають руками підлітки....

З життя2 години ago

В 70 я зрозуміла, що найбільший страх — це не порожня квартира, а переповнений дім чужих людей.

У сімдесят років я зрозуміла, що найстрашніше не порожня квартира, а будинок, повний людей, які в тобі не потребують. Ви...

З життя4 години ago

Щастя не знайдеш у самотності

Щастя не в самотності Не дуже молода, але зі блиском у очах Оксана Михайлівна після сніданку вимила чашку з-під чаю,...

З життя6 години ago

Я побачив маленького хлопчика босого й плачуть на парковці… але ніхто його не знав

**Щоденник**Я побачив маленького хлопчика, який стояв босоніж на парковці й ридав. Він тримався за дверцята чорного седана, його тіло тремтіло...

З життя7 години ago

Зрада, повернення до початку

Щоденник: Зрада, друга спроба В робочих справах подруги Віра та Тетяна завжди разом. Тетяна за кермом відповідальна, серйозна, гарна. Віра...

З життя7 години ago

Донька заборонила мені навіть торкатися їжі у їх холодильнику, хоча я цілими днями доглядала за її дитиною

Коли моя донька Наталя народила сина, моє серце сповнилося щастям. Але радість швидко змінилася тривогою вона мала важливу роботу в...