Connect with us

З життя

Як врятувати чоловіка

Published

on

Ніби збоку подивишся сімя Яринки та Богдана виглядає цілком пристойним затишним гніздечком. Богдан не пй, хіба святом і то по трохи, не палить, і за одинадцять років жодного разу не замахнувся на дружину.

Хоча був один випадок. Яринка досі вважає, що сама винувата, та інколи ділиться з подругою:

Було колись, посварилися ми з Богданом. Я розлютилася та сама кинулася на нього з кулаками. Ну уявіть тендітну жінку проти здоровенного чоловіка! Що в мене в голові було? А він просто легенько притиснув мені руки й посадив на диван. Інший би, може, і відповів би, проучив… Ось тоді й зрозуміла, що була не права. Більше ніколи такого не роблю.

Та ну ти даєш, Ярочко! сміялася Оксана. Та ж твій Богдан однією лівою тебе так зачепить, мало не здасться! Хіба ж жінка може перевірити чоловіка?

У Яринки та Богдана другі шлюби. З першим чоловіком вона розійшлася саме через те, що той пиячив та влаштовував сцени. Повертався з роботи пізно, коли дочка вже спала, починав галас, міг розбудити дитину й навіть не збиратися. Набридло Яринці слухати крики подала на розлучення й пішла до батьків.

Добре зробила, доню, що пішла, підтримувала матір. Нічого доброго не побачила з ним за пять років. Нічого, виростимо Оленку, а ти ще знайдеш свою долю… Ти ж у мене гарна дівчина…

Коли Оленці виповнилося дванадцять, Яринка вийшла за Богдана. Познайомилися на день народження чоловіка Оксани. Святкували в кавярні, і саме там він до неї підійшов.

Бачу, вам нудно, усміхнувся, блиснувши зубами. Запрошую на танець.

Високий, ладний, спокійний таке враження він справив спочатку. Вона ледь дойняла йому до плеча.

Ні, не нудно, відповіла Яринка. Але потанцюю із задоволенням.

Так і почалися їхні стосунки. Оксана тішилася нарешті подруга не сама.

Яринка з дочкою жили в трикімнатній квартирі, що дісталася їӥ від бабуші. Та хворіла і мешкала сама, тому родичі забрали її до себе. Квартира стара, у пятиповерхівці, кімнатки маленькі, але своя. Оленка мала окрему кімнату. Незабаром Богдан перебрався до них сам він жив із матірю.

У першому шлюбі в Богдана теж не склалося. Після весілля жили з їого матірю, але дружина Віра та свекруха не змогли знайти спільної мови. Сварки, обраху мало не до бійки доходило.

Богданку, де ти її викопав, цю криксу? допитувала мати кожен вечер, коли син повертався з роботи. Під одним дахом її не витримати!

Богдане, ультимативно вимагала Віра, або ми знімаємо квартиру, або я не відповідаю за себе!

Вона вже чекала дитину, і Богдан здався. Переїхали, народився син. Він намагався допомагати, але Віра завжди була незадоволена.

Гроше́и немає… Сину треба новий одяг… Сходи до крамниці… Я вже зовсім без сил…

Він виконував усе, але мати дзвонила й скаржилася:

Внука мене позубача! Ця… навіть на порог не пускає!

Мамо, не хвилюйся, у вихідні привезу з собою.

Віра збирала сина й відправляла чоловіка до свекрухи, а сама йшла до подруг. Поверталася пізно із запахом алкоголю. Богдану це не подобалось. Віра лаяла свекруху, влаштовувала скандали. Згодом стала пропадати на цілі вихідні, а одного разу й взагалі не прийшла на ніч.

Коли синові виповнилося чотири, Віра заявила:

Піду від тебе. Ти мамісин синок, а мені потрібен справжній чоловік. Я всео вже знайшла.

Так Богдан опинівся знову у матері. Та теж була не подарунок. Жодна жінка їӥ не влаштовувала навіть після весілля вважала, що нікчемна ніхто не гідна її сина.

Поначалу Яринка із Богданом жили щасливо. Псувала їхній спокій лише свекруха. Їӥ не подобалось, що син одружився на жінці з дитиною. Хоч Оленка була лагідною дівчиною, навіть звала її «бабусею».

Яка я тобі бабуся?! У тебе своя є, а я тобі не рідна! відрізала свекруха.

Дівчинка образилася і більше так не звала. Яринці теж кортіло відповісти, але вона стрималася.

Оленка закінчила школу, вступила до інституту та поїхала до іншого міста. Спільних дітей у Яринки з Богданом не було якби трапилося, народила б, але не вийшло.

Із свекрухою так і не склалися теплі стосунки. Хоча Яринка намагалася не звертати уваги на її випади.

Але із часом вона почала помічати, що Богдан змінився. Він уміє гарно готувати коли в нього є настрій. Останнім часом настрій у чоловіка траплявся все рідше.

Оксанко, не розумію, що з ним, ділилася Яринка. У Богдана останнім часом постійно поганий настрій. Немає нічого очевидЯринка взяла глибокий вдих, схопила телефон у руки і набрала номер психолога вона вже знала, що рятувати їхній шлюб треба зараз, інакше буде пізно.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

п'ять × 3 =

Також цікаво:

З життя2 хвилини ago

“WHY DID YOU SAVE HIM? HE’S PRACTICALLY A VEGETABLE! YOU’LL BE EMPTYING BEDPANS FOR THE REST OF YOUR…

WHY ON EARTH DID YOU SAVE HIM? HES PRACTICALLY A VEGETABLE! YOULL BE EMPTYING BEDPANS FOR THE REST OF YOUR...

З життя4 хвилини ago

There He Goes Licking Again! Max, Get Him Away! Nina Glared at Barney, Hopelessly Bouncing at Her …

Hes licking himself again! David, get him away from there! Sophie was staring at Alfie with a look of pure...

З життя56 хвилин ago

My Ex-Wife… It Happened Two Years Ago: As My Work Assignment Ended and I Prepared to Return Home t…

My Ex-Wife… This all happened two years ago. I was nearing the end of a work assignment, and it was...

З життя57 хвилин ago

Odd New Neighbours at Flat 222 on Byron Street: How a Mysterious Middle-Aged Couple Changed Life for…

STRANGE NEIGHBOURS Flat 222 at number 8, Wren Street, had new neighbours move in. They were a married couple, about...

З життя2 години ago

Anna Parker sat on a bench in the hospital garden, wiping away tears. Today she turned seventy, but …

Dear Diary, Today is my 70th birthday. I found myself sitting on a bench in the hospital garden, quietly crying....

З життя2 години ago

“We’ll Stay Here Till Summer!”: How I Evicted My Cheeky In-Laws, Changed the Locks, and Reclaimed My…

6th March Well, that just about takes the biscuit. Never have I regretted marrying into someones family more than I...

З життя11 години ago

That Morning, Michael Sergeyevich’s Breathing Grew Worse. “Nikita, I Don’t Want Anything—No Doctors,…

That morning, Michael Gregorys breath grew short each inhale ragged, pulling him closer to the end. Nick, he whispered, with...

З життя11 години ago

Déjà Vu She Always Waited for Letters. Since Childhood. Her Addresses Changed, Trees Grew Smaller,…

Déjà vu She always waited for letters. Ever since she was a child, she waited. Her whole life. Addresses changed....