Connect with us

З життя

Як врятувати чоловіка

Published

on

Ніби збоку подивишся сімя Яринки та Богдана виглядає цілком пристойним затишним гніздечком. Богдан не пй, хіба святом і то по трохи, не палить, і за одинадцять років жодного разу не замахнувся на дружину.

Хоча був один випадок. Яринка досі вважає, що сама винувата, та інколи ділиться з подругою:

Було колись, посварилися ми з Богданом. Я розлютилася та сама кинулася на нього з кулаками. Ну уявіть тендітну жінку проти здоровенного чоловіка! Що в мене в голові було? А він просто легенько притиснув мені руки й посадив на диван. Інший би, може, і відповів би, проучив… Ось тоді й зрозуміла, що була не права. Більше ніколи такого не роблю.

Та ну ти даєш, Ярочко! сміялася Оксана. Та ж твій Богдан однією лівою тебе так зачепить, мало не здасться! Хіба ж жінка може перевірити чоловіка?

У Яринки та Богдана другі шлюби. З першим чоловіком вона розійшлася саме через те, що той пиячив та влаштовував сцени. Повертався з роботи пізно, коли дочка вже спала, починав галас, міг розбудити дитину й навіть не збиратися. Набридло Яринці слухати крики подала на розлучення й пішла до батьків.

Добре зробила, доню, що пішла, підтримувала матір. Нічого доброго не побачила з ним за пять років. Нічого, виростимо Оленку, а ти ще знайдеш свою долю… Ти ж у мене гарна дівчина…

Коли Оленці виповнилося дванадцять, Яринка вийшла за Богдана. Познайомилися на день народження чоловіка Оксани. Святкували в кавярні, і саме там він до неї підійшов.

Бачу, вам нудно, усміхнувся, блиснувши зубами. Запрошую на танець.

Високий, ладний, спокійний таке враження він справив спочатку. Вона ледь дойняла йому до плеча.

Ні, не нудно, відповіла Яринка. Але потанцюю із задоволенням.

Так і почалися їхні стосунки. Оксана тішилася нарешті подруга не сама.

Яринка з дочкою жили в трикімнатній квартирі, що дісталася їӥ від бабуші. Та хворіла і мешкала сама, тому родичі забрали її до себе. Квартира стара, у пятиповерхівці, кімнатки маленькі, але своя. Оленка мала окрему кімнату. Незабаром Богдан перебрався до них сам він жив із матірю.

У першому шлюбі в Богдана теж не склалося. Після весілля жили з їого матірю, але дружина Віра та свекруха не змогли знайти спільної мови. Сварки, обраху мало не до бійки доходило.

Богданку, де ти її викопав, цю криксу? допитувала мати кожен вечер, коли син повертався з роботи. Під одним дахом її не витримати!

Богдане, ультимативно вимагала Віра, або ми знімаємо квартиру, або я не відповідаю за себе!

Вона вже чекала дитину, і Богдан здався. Переїхали, народився син. Він намагався допомагати, але Віра завжди була незадоволена.

Гроше́и немає… Сину треба новий одяг… Сходи до крамниці… Я вже зовсім без сил…

Він виконував усе, але мати дзвонила й скаржилася:

Внука мене позубача! Ця… навіть на порог не пускає!

Мамо, не хвилюйся, у вихідні привезу з собою.

Віра збирала сина й відправляла чоловіка до свекрухи, а сама йшла до подруг. Поверталася пізно із запахом алкоголю. Богдану це не подобалось. Віра лаяла свекруху, влаштовувала скандали. Згодом стала пропадати на цілі вихідні, а одного разу й взагалі не прийшла на ніч.

Коли синові виповнилося чотири, Віра заявила:

Піду від тебе. Ти мамісин синок, а мені потрібен справжній чоловік. Я всео вже знайшла.

Так Богдан опинівся знову у матері. Та теж була не подарунок. Жодна жінка їӥ не влаштовувала навіть після весілля вважала, що нікчемна ніхто не гідна її сина.

Поначалу Яринка із Богданом жили щасливо. Псувала їхній спокій лише свекруха. Їӥ не подобалось, що син одружився на жінці з дитиною. Хоч Оленка була лагідною дівчиною, навіть звала її «бабусею».

Яка я тобі бабуся?! У тебе своя є, а я тобі не рідна! відрізала свекруха.

Дівчинка образилася і більше так не звала. Яринці теж кортіло відповісти, але вона стрималася.

Оленка закінчила школу, вступила до інституту та поїхала до іншого міста. Спільних дітей у Яринки з Богданом не було якби трапилося, народила б, але не вийшло.

Із свекрухою так і не склалися теплі стосунки. Хоча Яринка намагалася не звертати уваги на її випади.

Але із часом вона почала помічати, що Богдан змінився. Він уміє гарно готувати коли в нього є настрій. Останнім часом настрій у чоловіка траплявся все рідше.

Оксанко, не розумію, що з ним, ділилася Яринка. У Богдана останнім часом постійно поганий настрій. Немає нічого очевидЯринка взяла глибокий вдих, схопила телефон у руки і набрала номер психолога вона вже знала, що рятувати їхній шлюб треба зараз, інакше буде пізно.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

17 − три =

Також цікаво:

CZ5 години ago

Jak jeden telefonát od souseda změnil muže, který celý život jen opravoval auta

Říjnové ráno v Plzni páchlo mrazem a motorovým olejem. Měl jsem ruce po lokty v kufru Octavie, hledal jsem rezervu,...

LT5 години ago

Motinos netektis Šiauliuose: ką Rasa suprato, tvarkydama palikimą po metų

Rasa atrakino duris su raktu, kurį mama laikė po kokoso kilimėliu, ir pirmas dalykas, kurį pajuto, buvo skalbimo miltelių kvapas...

HU11 години ago

A hűtő, a dédi és a 20 pontos vizsga Veszprémben

Negyvenegy éves vagyok, autószerelő, és három hónapja nem voltam egyedül a saját műhelyemben gondolkodni. Mindig ott volt valaki a hátam...

HE11 години ago

הפרח שליד הספסל ברחוב ביאליק

אני שומרת על הגינה הציבורית ברחוב ביאליק בחולון כבר תשע שנים, מאז שיצאתי לפנסיה מהעבודה בעירייה. יש לי ספסל קבוע,...

IT11 години ago

Il conto cointestato che mio fratello non sapeva che avevo già chiuso

Mi chiamo Marco Ferretti, ho trentotto anni, e faccio il commercialista a Verona da dodici. Quello che sto per raccontare...

BG12 години ago

**Златната брошка от майчиното бюро**

Случи се точно по средата на сватбения прием. Тортата беше разрязана, музиката приглушена, гостите се размърдаха между масите. Сервитьорка, едва...

BG15 години ago

Какво се случи със Силвиу в деня на инцидента в склада, когато целият град Пловдив му обърна гръб

Дъждът барабанеше по ламаринения покрив на складовата база за мебели на улица „Васил Левски" още от обяд, когато мотокарът на...

LT16 години ago

Birutė Kazlauskienė ir pūslė, kuri neskaudėjo

Tamsi, drėgna naktis rugpjūčio pabaigoje. Birutė Kazlauskienė pabudo pirmą valandą dvidešimt, nes kažkas dešinėje pėdoje niežėjo taip smarkiai, kad prasimušė...