Connect with us

З життя

Як врятувати чоловіка

Published

on

Ніби збоку подивишся сімя Яринки та Богдана виглядає цілком пристойним затишним гніздечком. Богдан не пй, хіба святом і то по трохи, не палить, і за одинадцять років жодного разу не замахнувся на дружину.

Хоча був один випадок. Яринка досі вважає, що сама винувата, та інколи ділиться з подругою:

Було колись, посварилися ми з Богданом. Я розлютилася та сама кинулася на нього з кулаками. Ну уявіть тендітну жінку проти здоровенного чоловіка! Що в мене в голові було? А він просто легенько притиснув мені руки й посадив на диван. Інший би, може, і відповів би, проучив… Ось тоді й зрозуміла, що була не права. Більше ніколи такого не роблю.

Та ну ти даєш, Ярочко! сміялася Оксана. Та ж твій Богдан однією лівою тебе так зачепить, мало не здасться! Хіба ж жінка може перевірити чоловіка?

У Яринки та Богдана другі шлюби. З першим чоловіком вона розійшлася саме через те, що той пиячив та влаштовував сцени. Повертався з роботи пізно, коли дочка вже спала, починав галас, міг розбудити дитину й навіть не збиратися. Набридло Яринці слухати крики подала на розлучення й пішла до батьків.

Добре зробила, доню, що пішла, підтримувала матір. Нічого доброго не побачила з ним за пять років. Нічого, виростимо Оленку, а ти ще знайдеш свою долю… Ти ж у мене гарна дівчина…

Коли Оленці виповнилося дванадцять, Яринка вийшла за Богдана. Познайомилися на день народження чоловіка Оксани. Святкували в кавярні, і саме там він до неї підійшов.

Бачу, вам нудно, усміхнувся, блиснувши зубами. Запрошую на танець.

Високий, ладний, спокійний таке враження він справив спочатку. Вона ледь дойняла йому до плеча.

Ні, не нудно, відповіла Яринка. Але потанцюю із задоволенням.

Так і почалися їхні стосунки. Оксана тішилася нарешті подруга не сама.

Яринка з дочкою жили в трикімнатній квартирі, що дісталася їӥ від бабуші. Та хворіла і мешкала сама, тому родичі забрали її до себе. Квартира стара, у пятиповерхівці, кімнатки маленькі, але своя. Оленка мала окрему кімнату. Незабаром Богдан перебрався до них сам він жив із матірю.

У першому шлюбі в Богдана теж не склалося. Після весілля жили з їого матірю, але дружина Віра та свекруха не змогли знайти спільної мови. Сварки, обраху мало не до бійки доходило.

Богданку, де ти її викопав, цю криксу? допитувала мати кожен вечер, коли син повертався з роботи. Під одним дахом її не витримати!

Богдане, ультимативно вимагала Віра, або ми знімаємо квартиру, або я не відповідаю за себе!

Вона вже чекала дитину, і Богдан здався. Переїхали, народився син. Він намагався допомагати, але Віра завжди була незадоволена.

Гроше́и немає… Сину треба новий одяг… Сходи до крамниці… Я вже зовсім без сил…

Він виконував усе, але мати дзвонила й скаржилася:

Внука мене позубача! Ця… навіть на порог не пускає!

Мамо, не хвилюйся, у вихідні привезу з собою.

Віра збирала сина й відправляла чоловіка до свекрухи, а сама йшла до подруг. Поверталася пізно із запахом алкоголю. Богдану це не подобалось. Віра лаяла свекруху, влаштовувала скандали. Згодом стала пропадати на цілі вихідні, а одного разу й взагалі не прийшла на ніч.

Коли синові виповнилося чотири, Віра заявила:

Піду від тебе. Ти мамісин синок, а мені потрібен справжній чоловік. Я всео вже знайшла.

Так Богдан опинівся знову у матері. Та теж була не подарунок. Жодна жінка їӥ не влаштовувала навіть після весілля вважала, що нікчемна ніхто не гідна її сина.

Поначалу Яринка із Богданом жили щасливо. Псувала їхній спокій лише свекруха. Їӥ не подобалось, що син одружився на жінці з дитиною. Хоч Оленка була лагідною дівчиною, навіть звала її «бабусею».

Яка я тобі бабуся?! У тебе своя є, а я тобі не рідна! відрізала свекруха.

Дівчинка образилася і більше так не звала. Яринці теж кортіло відповісти, але вона стрималася.

Оленка закінчила школу, вступила до інституту та поїхала до іншого міста. Спільних дітей у Яринки з Богданом не було якби трапилося, народила б, але не вийшло.

Із свекрухою так і не склалися теплі стосунки. Хоча Яринка намагалася не звертати уваги на її випади.

Але із часом вона почала помічати, що Богдан змінився. Він уміє гарно готувати коли в нього є настрій. Останнім часом настрій у чоловіка траплявся все рідше.

Оксанко, не розумію, що з ним, ділилася Яринка. У Богдана останнім часом постійно поганий настрій. Немає нічого очевидЯринка взяла глибокий вдих, схопила телефон у руки і набрала номер психолога вона вже знала, що рятувати їхній шлюб треба зараз, інакше буде пізно.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 × 1 =

Також цікаво:

З життя31 хвилина ago

The Housekeeper in the Kitchen

The scullery sat just off the grand hall, within earshot of the violins but tucked far enough away to remind...

З життя2 години ago

The airport bustled with its usual rush, just like any ordinary day.

The airport bustled like any other day in London Heathrow. Suitcases rumbling along. Metal detector whirring. Plastic trays gliding down...

З життя6 години ago

The café pulsed with that delicate midday quiet—a fleeting calm that seemed both precious and borrowed.

The café dozed in that peculiar lull of lunchtime the sort of hush that feels borrowed and ready to be...

З життя11 години ago

The young girl had already made up her mind: she’d rather be called a thief than watch the baby spend another night in tears.

The little girl had already made up her mindshed rather be called a thief than watch the baby cry himself...

З життя11 години ago

She’d cleaned his office for years… Then she stunned the entire board by firing him on the spot

Eleanor arrived at Bainbridge & Collingwood every morning at 5:47 a.m. Not because she was required to. She simply liked...

З життя14 години ago

The garden seemed far too tranquil for any falsehoods to linger.

The garden was far too serene for a lie. The last rays of sunlight filtered gently through the branches above,...

З життя17 години ago

She Looked as if Rainclouds Had Been Following Her Every Step for Days

The woman looked as if shed been caught in a storm that hadnt let up for days. Her grey jumper...

З життя17 години ago

Everyone assumed she was just another homeless child come in search of a meal—until she opened her hand, and London’s wealthiest gentleman was left utterly speechless.

They assumed she was just another waif off the streets, sneaking in for scrapsuntil she unclenched her fist, and the...