З життя
Стара жінка покинула свого чоловіка з інвалідністю у лісі без їжі та води: вночі голодний вовк побачив його, і сталося щось несподіване
Стара жінка витерла спітніле чоло, коли поглянула на нерухоме тіло свого чоловіка, що лежало на возі. Вже давно він не міг піднятися зі своєї простої соломяної постелі, не міг їсти без допомоги, не міг говорити лише важко дихав і втупив затьмареними очима в стелю.
Для неї він давно став тягарем. Колись він був сильним чоловіком, годувальником, захисником. Але роки забрали в нього все. Тепер він лише витрачав останні запаси їжі, не даючи нічого натомість.
Одного дня, після довгих ночей без сну та постійних нарікань, вона вирішила, що досить. Вона затягла чоловіка на віз і відвезла його глибоко в ліс, де, за чутками, водилися вовки. Поклала під стару, суху дубину.
Прости мене, старий, прошепотіла вона без сліз, я більше не витримую Виживи, якщо зможеш.
І пішла.
Коли останній скрип коліс затих у далечині, старий зрозумів він сам. Цілком сам. Серед лісу, де ходять голодні звірі.
Холод проймав до кісток. Земля була вогкою та крижаною, нічне повітря різало шкіру.
У горлі стояв ком. Він не міг кричати, голос його покинув. Він лише лежав і дивився крізь гілки на чорне небо. Хотів хоча б краплі води.
Та раптом почув щось страшне
Спочатку тихо наче гілка тріснула, наче кроки прокрадалися. Потім ближче. Один, другий, третій. Важкі стопи. Вітер вив чи то вовк?
Старому стало страшно. Серце билося так, наче мало розірвати груди. Вовки. Вона залишила його тут, щоб звірі роздерли його на шматки.
Раптом із темряви вийшла постать. Сіра, велика, з блискучими очима, де палав холодний вогонь. Вовк.
Звір зупинився і дивився на нього. Але тоді сталося щось несподіване
Старий хотів заплющити очі, не бачити хижака, але не міг. Це кінець, подумав він. Вовк розірве мене.
Та звір не кинувся на горло, не оскалив зуби. Він підійшов поволі, ліг поруч так близько, що старий відчув тепло його густої шерсті.
Тварина глибоко зітхнула, заплющила очі й завмерла, лише вушка час від часу здригалися.
Спочатку він не вірив своїм почуттям. Але потім відчув справжнє, життєве тепло від вовчого боку.
Напівмертвий, закостенілий від холоду, він притулився до звіра.
Вовк не пішов. Вовк грів його.
І всю ніч вони лежали так дві старі істоти, забуті людьми, але знайшли одне одного в темному лісі.
Alex, I’m Still Alive: A Tale of Love and Hope by the Seashore
**Liam, I’m Still Here: A Tale of Love and Hope by the Sea** “Liam, just look at this beauty!” exclaimed...
Every afternoon, after leaving high school, Thomas strolled down the cobbled streets with his backpack slung over one shoulder and a wildflower cradled gently between his fingers.
Every afternoon, after leaving secondary school, Thomas walked along the cobbled streets with his backpack slung over one shoulder and...
Every afternoon after high school, Thomas strolled down the cobblestone streets with his backpack slung over one shoulder and a wildflower carefully cradled between his fingers.
Every evening, as he left the grammar school, Thomas walked along the cobbled streets with his satchel slung over one...
Lonely School Janitor Found a Phone in the Park. When She Turned It On, She Couldn’t Believe Her Eyes
Lonely caretaker found a phone in the park. When she turned it on, she couldn’t recover for a long time....
The Vengeance of a Scorned Woman
**The Revenge of a Scorned Woman** Anthony Smith, a physics teacher at a rural school in Cornwall, had just married...
Hello, It’s Me – Your Granddaughter
It was my grandmother who opened the door when we knocked. “Your mothers come for you. Get your things ready,”...
Hello, I’m Your Granddaughter
The air in the childrens home was thick with tension. “Your mums here for you. Pack your things.” They said...
Just Now It Hit Me—Maybe We’re the Odd One Out in This Family, Don’t You Think?
I was just thinking, Emily murmured, that we might be the wrong sort of family. Im so glad I have...