Моя теща була в гостях, а після її від’їзду собака почала гарчати й рити землю: я почав копати там, де він гавкав – і знайшов щось жахливе

Моя свекруха була у нас у гостях, і після того, як вона поїхала, собака почав гарчати й рити землю. Я почала копати там, де він гавкав, і знайшла щось жахливе.
Ми з чоловіком живемо в селі, тихо й спокійно. Він працює на фермі, а я доглядаю за городом та домом. Свекруха живе в місті з молодшим сином і, чесно кажучи, ми ніколи не ладнали. Від першого дня вона мене не прийняла. Кидала осудливі погляди, говорила злісні слова. Але я терпіла. Заради чоловіка. До того ж відстань робила так, що ми бачились рідко.
Одного разу вона раптом сказала, що хоче «відпочити від міської метушні», і приїхала до нас на тиждень. Казала, що сумувала. Я відчувала, що це не до добра, але чоловік наполіг.
Відразу ж вона почала критикувати все. Усе було не так: борщ несолений, занавіски не прасувані, а нашу пятирічну доньку я, на її думку, зовсім неправильно виховую. Вона постійно провокувала сварки, і зрештою навіть змусила нас посваритися з чоловіком. Вночі я не витримала й заплакала. Мені хотілося лише, щоб це скінчилося.
Коли вона нарешті поїхала, я відчула полегшення. Але наступного дня сталося щось дивне.
Наш пес Барс, зазвичай лагідний і розумний, раптом став агресивним. Він гарчав на пустий город, бігав кругами, рив землю біля грядки, гавкав і скреб лапами. Я намагалася його відігнати але він не слухався. Дивився на мене й продовжував свою дивну поведінку.
Наступного дня все повторилося. Я не витримала взяла лопату. Серце калатало: собака не поводиться так без причини. Щось його налякало. Я почала копати там, де він гавкав.
І раптом земля осіла. Я завмерла. З-під землі визирала чорна мішковина. Міцно завязана. З тремтінням у руках я витягла її.
Всередині жахливий запах і дивні речі: пучки волосся, стару дитячу сукню (не нашої донечки!), ляльку з відірваною головою та пачку фотографій, де були ми з чоловіком і донькою з виколотими очима.
Мороз пробіг по спині. Я зрозуміла це щось окультне, можливо, прокляття. Хто міг таке зробити?
Відповідь була лише одна свекруха. Лише вона була на подвірї, лише вона могла вирити яму, коли я була на кухні чи з дитиною.
Я не знала, що робити. Віднесла мішок до церкви. Священик сказав, що це «прокляття на руйнування родини».
Я зазвичай не вірю в таке, але те, що сталося з псом, і все, що свекруха робила останні дні все склалося в жахливу картину.
З того часу я заборонила їй приходити до нашого дому. Розповіла все чоловікові. Спочатку він не повірив, але потім побачив фотографії та мішок, який я зберегла як доказ. Він довго мовчав.
А тепер Барс спить біля дверей, ніби вартує нас.
Не знаю, що саме хотіла зробити свекруха, але одне знаю точно: вона більше ніколи не переступить нашого порогу.
Що ви думаєте? Я перебільшую? Чи за цим криється щось ще темніше?