Connect with us

З життя

Дві душі в одному серці

Published

on

**Одна душа на двох**

Коли в сімї зявилися дві донечки, такі схожі, що й не було між ними різниці, Марію в пологовому спочатку охопив жах. Двійню принесли на годування та залишили з нею в палаті.

Як же я їх розрізнятиму? думала вона. Знати, що будуть близнята це одне, але ось вони, мої рибні, дві однакові.

Але згодом Марія звикла до своїх донечок і вже помічала між ними крихітні відмінності, які інші не бачили.

Оленка й Соломія росли разом, були нерозли́вними, ходили до садка, потім до школи. У старших класах вони знали, що існує безліч легенд про близнюків: давні греки вважали їх дітьми богов, а на небі є навіть сузіря Близнюків. Здавна йшлося, що в близнят одна душа на двох, вони думають однаково.

Оленка й Соломія дійсно хворіли разом: коли в одній піднімалася температура, друга невдовзі теж лягала. Іноді потрапляли у схожі ситуації. Але частіше їх плутали через звичайну схожість. Навіть характером і звичками сестри не дуже відрізнялися. А коли підросли, їм подоба́лися одні й ті ж хлопці.

Настала час закінчувати школу. Обидві вчилися добре й збиралися до інституту. Під час новорічних свят Соломія раптом захворіла їй було дуже погано. Оленка теж чекала, що ось-ось почне хворіти. Але час минав, а Соломія страждала сама. Батьки відвезли її до лікарні на обстеження. Лікарі швидко поставили страшний діагноз хворобу крові.

Вам треба було раніше звернутися, сказали вони. Хоча й ми розуміємо: коли немає симптомів, хто ж поїде до лікарні?

Соломія хворіла півроку, а навесні її не було. Оленка в ту мить була в школі, але відчула раптовий біль у грудях серце скакало і здавалося, ось-ось вистрибне. Вона ледь не знепритомніла.

Батьки боялися за Оленку. Боялися, що вона не перенесе смерті сестри. Сама дівчина чекала, що теж захворіє, як Соломія. Вони терміново звернулися до лікарні, де Оленку обстежили, але вона була здоровою.

Усі в сімї важко переживали втрату. А сестра постійно сп

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 × 2 =

Також цікаво:

З життя2 години ago

The courtroom was so silent you could hear the flicker of paper turning.

The courtroom was silent, the only sound the faint shuffle of paper against mahogany. High upon her bench, Judge Margaret...

З життя3 години ago

The Housekeeper in the Kitchen

The scullery sat just off the grand hall, within earshot of the violins but tucked far enough away to remind...

З життя5 години ago

The airport bustled with its usual rush, just like any ordinary day.

The airport bustled like any other day in London Heathrow. Suitcases rumbling along. Metal detector whirring. Plastic trays gliding down...

З життя9 години ago

The café pulsed with that delicate midday quiet—a fleeting calm that seemed both precious and borrowed.

The café dozed in that peculiar lull of lunchtime the sort of hush that feels borrowed and ready to be...

З життя14 години ago

The young girl had already made up her mind: she’d rather be called a thief than watch the baby spend another night in tears.

The little girl had already made up her mindshed rather be called a thief than watch the baby cry himself...

З життя14 години ago

She’d cleaned his office for years… Then she stunned the entire board by firing him on the spot

Eleanor arrived at Bainbridge & Collingwood every morning at 5:47 a.m. Not because she was required to. She simply liked...

З життя17 години ago

The garden seemed far too tranquil for any falsehoods to linger.

The garden was far too serene for a lie. The last rays of sunlight filtered gently through the branches above,...

З життя19 години ago

She Looked as if Rainclouds Had Been Following Her Every Step for Days

The woman looked as if shed been caught in a storm that hadnt let up for days. Her grey jumper...