Не випробовуй долю

**Щоб не спокушати долю**

Гарна й незалежна Соломія закохалася і в кого ж? У самого красеня-парубка Тараса, що аж сама собі дивувалася. Працювала вона у перукарні, а він зайшов підстригтися й сів до неї в крісло.

Будь ласка, трохи коротше, чемно попросив він, глянувши їй у вічі, і між ними миттєво промайнула іскра така, що аж дух захоплювало.

«Який же він гарний, а очі просто вогонь!» промчало в голові у Соломії.

«Оце так зустріч! Така красуня працює тут, а я й не знав. Випадково зайшов, а вийшло якраз вчасно. Залишилося тільки дізнатися, чи вільна вона» думав Тарас, поки вона стригла його.

Справилася швидко, а потім пожалкувала:

Треба було довше біля нього покрутитися Та що вже, звичайний клієнт.

Але Тарас не хотів упускати таку дівчину й вирішив зустріти її ввечері. Вийшовши з перукарні, перевірив графік роботи й, задоволений, поїхав до офісу він закінчував раніше.

Після роботи Соломія вийшла й одразу побачила свого клієнта з букетом квітів. Він підійшов із посмішкою:

Привіт, це тобі.

Мені? За що? здивувалася вона.

За гарну стрижку, засміявся він, і вона теж. Ти вільна? Може, сходимо в кавярню?

Гаразд, погодилася вона, а сама подумала: «Невже такий красень самотній?»

У кавярні вони розмовляли легко й весело. Тарас виявився дотепним і цікавим. Він жартував, а вона сміялася, забуваючи про все. З того вечора вони почали зустрічатися. Вона чекала, коли він її покине, але їхні стосунки лише міцнішали до того ж він був добрим і турботливим.

Час минав. Вони вже обговорювали спільне життя й весілля. Соломія розуміла: через зовнішність Тараса їй не уникнути проблем. Куди б вони не пішли завжди знайдуться дівчата й жінки, які полюбляють чужих хлопців, а до гарних особливо. Вона не вагалася й навіть відмовлялася за нього виходити саме через це.

Соломійко, так він інколи її називав, ну що ти знову надумала? Якісь фантазії

Не знаю Я не можу за тебе вийти, бо ти занадто гарний. А гарним чоловікам не варто довіряти. Я бачу, як жінки на тебе дивляться.

Ну й що мені робити? Може, обличчя пошкрябати?

Вона дивилася на нього й розуміла: любить його безумно, всією душею. Любила його чорні палкі очі, теплий погляд з-під густих вій, чіткі риси обличчя. Тарас був добрим і вірним, і крім Соломії обожнював лише компютери.

Та вона здалася й погодилася на шлюб. Вони одружилися.

Соломійко, ти найкрасивіша у світі, обіймав її чоловік і повторював це постійно. Для мене нікого ніколи не було й не буде красуні за тебе.

Вона танула від його слів, хоч розуміла: і сама приваблива, і чоловіки часто окидають її поглядами. Але тепер для неї існував лише він. До того ж вона бачила, як інші жінки заглядаються на її чоловіка.

У перукарні зявилася нова співробітниця Марічка, красуня, балакуча й дружня. Незабаром вона побачила Тараса, який під час перерви приїхав до дружини. Вони пішли разом у кафе поруч.

Боже, який красень! вигукнула Марічка, побачивши в вікно, як він вийшов із машини.

Взяв дружину за руку, і вони пішли. Іноді він заїжджав до неї під час обідньої перерви.

Хто це? здивувалася Марічка.

Чоловік Соломії, відповіла колега.

Чоловік?! Не може бути!

Ніхто не знав, але з того дня Марічка втратила спокій. Їй хотілося відбити цього парубка. Вона була хижаком і не зупинилася б ні перед чим. Почала говорити з Соломією про її чоловіка, навіть провокувала.

Соломіє, ти не боїшся, що в тебе його заберуть? Тримати такого чоловіка небезпечно.

Ні, не боюся, відповідала вона, але всередині вже почало гризти.

Марічка не давала їй спокою, кожен день торкалася цієї теми.

Соломійко, у вас з Тарасом усе гаразд? Ще не вкрали?

У нас усе чудово, відповідала вона, кидаючи на колегу такий погляд, що та на мить змовкла. Ти не повіриш, але моєму чоловікові потрібна лише я.

Марічка зрозуміла, що перегнула.

Вибач, я не хотіла образити. Ти мене неправильно зрозуміла.

Але Соломія почала хвилюватися. Питання Марічки були надто навязливими.

«Чому є такі люди, які лізуть у чужі стосунки? Нам і так добре»

Але Марічка не відставала.

Соломіє, гарні чоловіки небезпечні.

Це з твого досвіду? Хтось тебе образив?

Було таке. Кохала одного, красивий, як бог, але гнилий всередині. Жінки на нього кидалися, а він не відмовлявся. А потім дивувався, чому я пішла.

Але не всі такі, заперечила Соломія.

Одного разу вона відлучилася в магазин, а Тарас