З життя
Обрані без вибору

**Вибранець долі**
Катрусю, може, годі вже обманювати одне одного? Сергій підійшов до жінки так близько, що вона відчула його подих.
Сержу, та ти ж знаєш, що він мій чоловік! нервово скрикнула Катерина, адже цю фразу вона повторювала вже не вперше за вечір.
Що з того, що чоловік? Ми маємо право на щастя! Скажи правду, адже Левко мій син? із цими словами Сергій обхопив Катрю за плечі.
Жінка схилила голову й заплакала, вже не соромлячись своїх сліз…
…Катря й Олесь жили в одному будинку й знали одне одного з дитинства. Їхні квартири були на одному сходовому майданчику. Не те щоб родини дуже дружили, але підтримували теплі сусідські стосунки.
Тісної дружби між сусідами навряд чи вийшло б. Батьки Катрі працювали у філармонії. Інтелігентна родина, жили злагоджено й весело, часто приймали гостей. Катруся вже ходила до музичної школи й мріяла піти стопами батьків звязати життя з музикою.
Родина Олеся повна протилежність. Мати працювала продавчинею у місцевому магазині, батько слюсарем на заводі. Попри різне виховання, Олесь і Катря дружили. Спочатку малими гралися в дитячому садку, потім разом пішли до першого класу. У початковій школі навіть сиділи за однією партою.
Батьки Катрі не заважали дружбі доньки з простим сусідським хлопцем. Але як потенційного зятя його не сприймали. Натомість батьки Олеся раділи, що син дружить із перспективною нареченою, і не пропускали нагоди жартома називати їх «молодими».
…Чергове 1 вересня у сьомому класі назавжди змінило життя Катрі. Коли клас зібрався на перший урок, класна керівниця увійшла не сама, а з гарним юнаком.
Добрий день, діти! Знайомтеся це Сергій, ваш новий однокласник. Відтепер він навчатиметься з нами, промовила вчителька Ірина Анатоліївна й показала Сергієві на вільне місце за третьою партою.
Сергій одразу привернув увагу дівчат елегантний костюм, стильна зачіска, сяйлива усмішка й неймовірно блакитні очі. Катря теж помітила новенького, але підійти першою не наважувалася.
На початку вересня розпочалися заняття в музичній школі. Того дня Катря, як завжди, йшла на сольфеджіо. Вона була у своїх думках, навіть коли опинилася на сходах школи. Дівчина вже взялася за ручку дверей, коли вони несподівано розчинилися. Катря здригнулася й відступила.
На порозі музичної школи стояв Сергій.
Ой, привіт! зніяковіло посміхнулася Катря.
Привіт! відповів він тією самою сонячною усмішкою.
Ти теж сюди ходиш? спитала вона.
Так. У мене вже заняття скінчилися, відповів Сергій.
А я тільки на сольфеджіо йду промовила Катря з легким зітханням.
Здавалося, Сергій хотів ще щось сказати, але не встиг. На сходи влетіла Леся Коваль, штовхнула подругу в плече й голосно прокричала:
Катю, ти чого тут стоїш?! До початку три хвилини! Нас «козичка» рознесе! Леся мала на увазі вчительку сольфеджіо, Козиченко Тетяну Миколаївну.
Катря знову глянула на Сергія, він усміхнувся. Але Леся вже втягла її всередину…
На уроці Катря думала лише про Сергія. Це не втекло від уваги вчительки.
Савченко, мені б хотілося, щоб ви серйозніше ставилися до занять! А ви сьогодні десь у хмарах, не пропустила нагоди зробити зауваження Тетяна Миколаївна.
Вибачте зніяковіло відповіла Катря.
Після уроків дівчина вийшла зі школи й попрямувала додому. Раптом почула за спиною знайомий голос.
Катю, почекай!
Вона обернулася й побачила Сергія.
Ти що, не пішов додому? здивовано спитала вона.
Ні. Чекав на тебе, щоб разом піти, відповів він і знову посміхнувся.
Вони йшли разом, розмовляючи про музику. Сергій розповідав, де раніше жила його родина. Виявилося, що він, як і Катря, мріє присвятити життя мистецтву…
…У вихідні дівчина думала лише про нього. Спочатку вона ще не розуміла, що це перше кохання. Тепер усе змінилося. Раніше Катря й Олесь завжди ходили додому разом, а тепер їх було троє. Хоча Олесь одразу не полюбив витонченого й ввічливого Сергія, прогнати його не наважувався…
…Так минуло два роки. Вони закінчували девятий клас. До цього часу й Катря, й Сергій усвідомили свої почуття. Але між ними стояв Олесь…
Катю, підемо сьогодні на дискотеку? запросив Олесь.
Ні, іншим разом. Нас із Сергієм батьки запросили до філармонії.
А мене чому не береш? Чому цього мазника? буркнув Олесь.
Тобі ж там нецікаво буде А наступні вихідні підемо на танці. Давай і Сергія візьмемо, запропонувала компроміс Катря.
Гаразд неохоче згодився Олесь, хоча думка про Сергія йому явно не подобалася…
Після дев
