Старенький ішов… Бабуся знала це, відчувала кожною часткою своєї душі, яка прикипіла до нього. Вона прийняла це спокійно, хоч усередині тремтіла від страху. Знала — без...
Ось адаптована історія, переписана для українського культурного контексту: — Дівчино, у вас щось трапилося? Поруч із Соломією стояв літній чоловік. Він нагадував героїв із старовинних романів,...
Бабця не вірить, що я можу бути доброю матір’ю. Я опинилася в пастці між обов’язком і правом на власне щастя. Вирватися звідти все складніше, адже на...
«Краще такий батько, ніж ніякого» — твердить моя колишня свекруха. — Дитина повинна знати свого батька! — наставляє мене Людмила Володимирівна. — Ти з моїм сином...
Сьогодні я вирішив записати свої думки. Мені 68 років. Вік, коли, здавалося б, можна видихнути, коли можемо згадати прожите з усмішкою, а в душі мав би...
Я не забрала дитину з дитячого будинку. Я врятувала чужу бабусю з будинку для літніх — і не шкодую. Коли хтось усиновлює дитину — усі захоплюються,...
Усі подруги вже влаштували особисте життя — навіть колишній знайшов собі пару. А я роками живу самотньо. Мені тридцять. І, чесно кажучи, це зовсім не щасливий...
Щосуботи я перетворююсь на домашню фею кухні — проводжу цілий день біля плити, щоб моя родина не голодувала всі наступні тижні. Я не просто варю борщ...
Мене звати Василь. Мені 72 роки. Живу сам у старенькій хаті на околиці невеличкого селища, де колись бурлило життя. Саме тут, у цьому дворі, мій син...
Мені шістдесят дев’ять років. Живу в старенькій двокімнатній хрущовці на околиці Києва. Вже кілька років прокидаюся й засинаю з тривогою в грудях. Не через самотність —...