Олеся пробачила, а я – ні. Віра Петрівна розглядала себе у дзеркалі, поправляючи сірий костюм. Сьогодні Олесці виповнилося тридцять. Перший день народження доньки за останні вісім...
– Сонечко, ну поясни мені, як це тлумачити? – сусідка Валентина Петрівна стояла на порозі з торбинкою в руках і вчасно хитала головою. – Чоловік у...
Останній раз я вгледіла Одарчину фотографію під час нашого візиту до нотаріуса, де її посмішка, така ж тепла й водночас сумна, як у моїх дитячих спогадах...
— Антоне, завітай! — шеф покликав через внутрішній зв’язок. Антон відчував — знову лає. Та й має право. — Прийшов? Сідай. Знову зірвав проект — дістанеш...
Як тепер пригадую, таємницю батька Марійка випадково піднющила, прогульнувши школу, аби супроводити подругу Олесю до татуювальника. Забігла вдома переодягтися, бо до торговельного центру у шкільній вишиванці...
Шість років молода пекарка Оксана лишала їжу тихому чоловікові без дому – навіть не знаючи його імені. Дні її весілля з’явилися дванадцять українських морських піхотинців у...
Знову ця безглузда музика! – гукала Ольга Павлівна, б’ючи кулаком у батарею. – Пів на третю ночі, а вони там рок-концерт влаштували! – Мамо, заспокойся, –...
Пізно пробачати — Не смій мені дзвонити! Чуєш? Ані разу більше! — Галина Миколаївна з силою вдарила слухавкою об апарат. Руки тремтіли, серце калатало так, що...
– Не треба мені така дочка! – кричала Олена Іванівна, трясучи зім’ятим папером. – Ганебниця для цілої родини! Як тепер людям в очі дивитись? – Мамо,...
Вечеря завершилася розлученням — Ти зовсім з глузду з’їхав? — Оксана шпурнула серветку на стіл, від чого келих з вином захитався, майже впавши. — Запросити її...