Connect with us

Storie di vita

Бабуся виселила мого брата заради спокою на старість.

Published

on

Бабуся вигнала мого брата з квартири, щоб на старість мати спокій.

Нашій бабусі вісімдесят п’ять років, тиждень тому вона виставила за двері мого старшого брата з його дружиною. Вони поселилися в неї, коли одружилися. Коли бабуся позбулася своїх квартирантів, майже ні з ким більше не спілкувалася. Як тільки я дзвоню їй, щоб повідомити, що збираємося приїхати, вона одразу кладе слухавку і нікому не відчиняє двері.

Мій брат з дружиною мусили знімати якесь житло, щоб десь жити. Чому бабуся їх вигнала, він не хотів сказати, але мене не здивувало, що так сталося, адже брат завжди був безвідповідальним і безтурботним.

Коли дідусь помер, бабуся залишилася жити сама, вільне місце, родичі зібралися на сімейну раду, але бабуся Валерія на зустрічі не була присутня.

Після тривалої розмови вирішили, що в простору бабусину квартиру переїде мій брат з дружиною, її онук, адже їм ніде жити, і вона матиме допомогу та вони долучаться до всіх оплат, щоб їй було легше.
Дядько Станіслав і мій батько переживали за свою матір і тому запропонували, щоб молода пара щоденно складала їй компанію і взяла на себе обов’язки, що раніше лягали на стареньку.

Але довго вони там не прожили, коли вона вирішила їх вигнати. Взагалі їй не допомагали, навпаки, вимагали, щоб старенька їх обслуговувала, а що ще сталося, не знаю.

Знову розпочалася сімейна дискусія щодо моєї бабусі, мій батько, тобто її інший син, все ж таки вважав, що мати повинна мати право сама вирішувати, як хоче жити, але всі були проти.
Перша наполягала і була нахабною тітка Галина, яка вирішила, що туди має переїхати її тридцятирічна дочка. Сказала це тоном, що не терпів заперечень, тож усі мусили погодитися. Дочка почала збиратися, а бабусі телефоном повідомили про рішення сімейної ради, старенька зрозуміла, про що йдеться, і кинула трубку.

Тітка вирушила до бабусі, дорогою подумала, що запропонує їй ремонт в усій квартирі, який потрібно зробити. Але не так сталося, як бажалося, бабуся не відчинила їй двері, поставила на порозі лише подарунок для онучки у вигляді баночки з помідорами.

– Як вона житиме самостійно? – обурювалася сестра батька:
– Дивно, що за всі свої вісімдесят п’ять років мама ніколи не жила сама, а тепер раптом захотіла! Якщо щось з нею трапиться, хто про це знатиме? Самій небезпечно!

Бабуся Валерія завжди жила з батьками і з дідусем, потім з чоловіком, дітьми та онуками, а тут раптом хоче жити самотньо у трикімнатній квартирі.

– Це скандал! – кричала тітка, – вона думає, що проживе сто років у здоров’ї?

Тільки тато мав розсудливий підхід до проблеми, вважав, що треба поважати її волю і не нав’язувати нікому свою присутність, адже його старший син переїхав і що з цього вийшло?
З іншого боку, він розумів, що сестри мають рацію і мама не може залишатися зовсім одна, адже може статися що завгодно. У них навіть ключів від квартири немає, бо коли вона вигнала онука, змінила замки в дверях.

Мій батько придумав встановити в її квартирі камеру, за згодою, звичайно, бабусі та свого рідних, повісив її в кімнаті, де вона спала. Таким чином, проблема вирішилася, бабуся мала спокій, а вони спокій, що з нею нічого не сталося.

Вона була готова самостійно оплачувати комунальні послуги, тим більше що світлом і водою багато не користувалася. Звичайно, погоджувалася на те, щоб ми приносили їй продукти, але решта контактів відбувалася телефоном.

Тепер усі щасливі, бабуся має той спокій, про який мріяла, а ми можемо через камеру перевіряти, чи все з нею гаразд.

Усе закінчилося добре, але бабуся Валерія все одно нікого не пускає, навіть на поріг. Я прийшла до неї з баночкою домашнього варення, вона подякувала, але тримала мене в дверях. Очевидно, вона досі боїться втратити свободу, але хотілося б, щоб вона змінила свою думку, адже завжди легше людині, коли є з ким посидіти і поговорити за чашкою чаю.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 + чотирнадцять =

Також цікаво:

EN1 годину ago

The Watch That Went to the Pawn Shop on Fulton Street

The Watch and the Kitchen Table My name is Russell, I'm seventy-one, and I'm the one my sister-in-law blamed for...

EN2 години ago

Silt Road, Forty-Two Miles Away

I called my son-in-law "son" for the first time in the ICU hallway at St. Vincent's, somewhere around three in...

EN4 години ago

Twenty Veiled Brides, One Scarred Hand, and a Bridgeport Garage Deed

My name is Denise Kowalski, and I run event logistics for a catering outfit out of Stamford. Mostly I do...

EN4 години ago

The Pink Bowl on Vineville Avenue

My name is Dorothy Mercer. Everybody around Macon calls me Miss Dot. I'm seventy-four, I buried my husband Earl six...

EN10 години ago

I Left Three Puppies Behind the Garages. Margaret Holloway Wouldn’t Give Them Back.

My name is Dale Pruitt. I'm thirty-three, I work the lift bay at a tire shop on Route 20 outside...

Storie di vita14 години ago

Desidero soltanto che i miei nipotini siano in salute.

Non chiedo nulla per me… Desidero soltanto che i miei nipotini siano in salute. ❤️ Qualche giorno fa, mia figlia...

Storie di vita15 години ago

La voce di Gabriella era diventata così fredda che, per un momento, mi sembrò di parlare con una sconosciuta.

«Tu hai capito bene con chi stai parlando?» La voce di Gabriella era diventata così fredda che, per un momento,...

Storie di vita15 години ago

La voce di Sofia arrivò alle mie spalle, sottile e impastata di sonno.

«Mamma? Perché sei ancora qui?» La voce di Sofia arrivò alle mie spalle, sottile e impastata di sonno. Mi voltai...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.