Connect with us

Storie di vita

Бабуся виселила мого брата заради спокою на старість.

Published

on

Бабуся вигнала мого брата з квартири, щоб на старість мати спокій.

Нашій бабусі вісімдесят п’ять років, тиждень тому вона виставила за двері мого старшого брата з його дружиною. Вони поселилися в неї, коли одружилися. Коли бабуся позбулася своїх квартирантів, майже ні з ким більше не спілкувалася. Як тільки я дзвоню їй, щоб повідомити, що збираємося приїхати, вона одразу кладе слухавку і нікому не відчиняє двері.

Мій брат з дружиною мусили знімати якесь житло, щоб десь жити. Чому бабуся їх вигнала, він не хотів сказати, але мене не здивувало, що так сталося, адже брат завжди був безвідповідальним і безтурботним.

Коли дідусь помер, бабуся залишилася жити сама, вільне місце, родичі зібралися на сімейну раду, але бабуся Валерія на зустрічі не була присутня.

Після тривалої розмови вирішили, що в простору бабусину квартиру переїде мій брат з дружиною, її онук, адже їм ніде жити, і вона матиме допомогу та вони долучаться до всіх оплат, щоб їй було легше.
Дядько Станіслав і мій батько переживали за свою матір і тому запропонували, щоб молода пара щоденно складала їй компанію і взяла на себе обов’язки, що раніше лягали на стареньку.

Але довго вони там не прожили, коли вона вирішила їх вигнати. Взагалі їй не допомагали, навпаки, вимагали, щоб старенька їх обслуговувала, а що ще сталося, не знаю.

Знову розпочалася сімейна дискусія щодо моєї бабусі, мій батько, тобто її інший син, все ж таки вважав, що мати повинна мати право сама вирішувати, як хоче жити, але всі були проти.
Перша наполягала і була нахабною тітка Галина, яка вирішила, що туди має переїхати її тридцятирічна дочка. Сказала це тоном, що не терпів заперечень, тож усі мусили погодитися. Дочка почала збиратися, а бабусі телефоном повідомили про рішення сімейної ради, старенька зрозуміла, про що йдеться, і кинула трубку.

Тітка вирушила до бабусі, дорогою подумала, що запропонує їй ремонт в усій квартирі, який потрібно зробити. Але не так сталося, як бажалося, бабуся не відчинила їй двері, поставила на порозі лише подарунок для онучки у вигляді баночки з помідорами.

– Як вона житиме самостійно? – обурювалася сестра батька:
– Дивно, що за всі свої вісімдесят п’ять років мама ніколи не жила сама, а тепер раптом захотіла! Якщо щось з нею трапиться, хто про це знатиме? Самій небезпечно!

Бабуся Валерія завжди жила з батьками і з дідусем, потім з чоловіком, дітьми та онуками, а тут раптом хоче жити самотньо у трикімнатній квартирі.

– Це скандал! – кричала тітка, – вона думає, що проживе сто років у здоров’ї?

Тільки тато мав розсудливий підхід до проблеми, вважав, що треба поважати її волю і не нав’язувати нікому свою присутність, адже його старший син переїхав і що з цього вийшло?
З іншого боку, він розумів, що сестри мають рацію і мама не може залишатися зовсім одна, адже може статися що завгодно. У них навіть ключів від квартири немає, бо коли вона вигнала онука, змінила замки в дверях.

Мій батько придумав встановити в її квартирі камеру, за згодою, звичайно, бабусі та свого рідних, повісив її в кімнаті, де вона спала. Таким чином, проблема вирішилася, бабуся мала спокій, а вони спокій, що з нею нічого не сталося.

Вона була готова самостійно оплачувати комунальні послуги, тим більше що світлом і водою багато не користувалася. Звичайно, погоджувалася на те, щоб ми приносили їй продукти, але решта контактів відбувалася телефоном.

Тепер усі щасливі, бабуся має той спокій, про який мріяла, а ми можемо через камеру перевіряти, чи все з нею гаразд.

Усе закінчилося добре, але бабуся Валерія все одно нікого не пускає, навіть на поріг. Я прийшла до неї з баночкою домашнього варення, вона подякувала, але тримала мене в дверях. Очевидно, вона досі боїться втратити свободу, але хотілося б, щоб вона змінила свою думку, адже завжди легше людині, коли є з ким посидіти і поговорити за чашкою чаю.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 × 5 =

Також цікаво:

Storie di vita6 хвилин ago

Aspettiamo una bambina, la nostra terza figlia, e sono al settimo mese di gravidanza.

❤️ «La gravidanza non è una malattia!» aveva detto mio suocero. Ma quando mio marito rientrò e vide suo padre...

IT18 хвилин ago

Il tavolino d’angolo vicino alla finestra

A sessantaquattro anni ho iniziato ad andare a fare colazione da sola il sabato — e il giorno in cui...

IT18 хвилин ago

La lanterna che restò accesa per Susanna

Pioveva da appena cinque minuti quando hanno calato la bara di Umberto nella terra del cimitero di Prato. Io, Nicola,...

Storie di vita2 години ago

Eppure, agli occhi di mia madre, sono ancora una ragazzina incapace di prendere decisioni.

A 36 anni devo ancora giustificare ogni mio spostamento a mia madre. Ieri non ho risposto a quattro telefonate e...

EN5 години ago

The Locksmith on Dunmore Street

I've cut keys in this town for twenty-six years, and I can usually tell within thirty seconds why someone's really...

EN5 години ago

No Nails on Magnolia Street

The plastic bag is still warm from his pocket when Mark Sullivan sets it on the desk between himself and...

EN6 години ago

Clementine Waited by the Door, and I Almost Said No

My name is Renee Castillo, and for six years I've run intake and adoptions at Mad River Animal Rescue, a...

EN11 години ago

Eleven Years at Carol’s House, Then I Paid My Own Way to Maple Ridge

The smell out here on the terrace is fried catfish from the dining hall vent and somebody's cigarette two tables...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.