З життя
Бабуся зробила свій вибір
Людмила Степанівна стояла біля вікна й дивилася, як у дворі граються чужі діти. Дівчинка з косичками нагадала їй онуку Софійку, яку вона не бачила вже півроку. А могла б бачити щодня.
“Людо, чого така сумна?” — підійшла до неї сусідка Ганна Миколаївна з чашкою чаю в руках. — “Знову про онуків думаєш?”
“Так, усяке в голову лізе,” — зітхнула Людмила Степанівна. — “Дивлюсь на цих малеч і думаю — ось могла б тепер із Софійкою гуляти, казки їй читати.”
“Ну чого себе мучиш? Зробила вибір, тепер живи з цим.”
Ганна, звичайно, мала рацію. Вибір дійсно був. І Людмила його зробила. Тільки наслідки вийшли зовсім не такі, як вона очікувала.
Все почалося з того, що захворів її чоловік. Серйозно, лікарі одразу сказали: потрібен постійний догляд. Людмила Степанівна кинула роботу, стала сидільницею. Півтора року не відходила від Петра ані на крок. Годувала з ложки, перевертала, мила, читала вголос газети.
За цей час син Андрій приїжджав разів три, не більше. Все робота, справи, немає часу. А от молодший син Тарас приходив регулярно. Допомагав із ліками, продуктами, грошей підкидав. Дружина його, Марічка, теж добра була — то борщу принесе, то постирає щось.
“Мамо, може, тата в лікарню визначимо?” — пропонував Андрій під час чергового короткого візиту. — “Там за ним доглянутимуть, а ти відпочинеш.”
“Як це — у лікарню?” — обурювалася Людмила Степанівна. — “Він же без мене пропаде. Тридцять років разом прожили, а тепер кинути?”
“Не кинути, а організувати нормальний догляд.”
“Нормальний догляд — це вдома, з родиною.”
Андрій знизував плечима й їхав собі. А Тарас продовжував допомагати. Навіть дружину з донечкою привозив, щоб дідусь онуку бачив.
Коли Петро помер, Людмила Степанівна залишилася зовсім сама. Квартира здалася їй великою й порожньою. Кожен куток нагадував про чОднак кожен день, який вона проводила в самотності, навчав її цінувати не матеріальні блага, а щирі стосунки та теплі обійми тих, хто справді її любить.
“Gran, Oh Gran!” shouted Matthew. “Who gave you permission to keep a wolf in the village?”
Gran! Gran, who said you could keep a wolf in the village? bellowed Matthew as he strode up the cracked...
Why I Refuse to Live with My Daughter’s Family: The Real Reasons Behind My Decision
I dont want to live with my daughters familyand Ill tell you why. My daughter and her family suddenly found...
I’m twenty-nine years old. Maybe I’m the most naive woman in the world, because until recently I thought everything in my family was just fine. And I couldn’t have been more wrong.
I am twenty-nine years old. Perhaps Im the most naive woman in the world, because up until recently, I truly...
I cleaned the house, got dressed, set the table, but no one came. Still, I waited for my daughter and son-in-law until the very end.
When Alice was six years old, my wife passed away. From that moment on, nothing was ever the same. At...
I’m twenty-nine years old. Perhaps I’m the most naïve woman in the world, because until recently I thought everything was fine in my family. And I was completely wrong in my belief.
Im twenty-nine. Perhaps Im the most naïve woman in Britain, since until recently, I thought everything in my family was...
We Left Our London Flat to Our Son and Moved to the Countryside—He Moved in with His Mother-in-Law a…
So, you know, my husband and I ended up handing over our flat to our son and moving out to...
Rita Visits Her Best Friend Pauline’s Flat on New Year’s Eve to Water the Plants and Feed Her Pet To…
So, you wont believe what happened to Alice the other New Years Eve. Shed agreed to pop round to her...
The Next Day, Our Neighbour Was Leaning Over Our Fence Again. My Wife Told Her We Had a Lot of Work …
The next day, our neighbour was once again hanging over our garden fence. My wife strolled over to her and...