Батько пообіцяв на початку року відвезти сина до мами. Бабуся сподівалася, що це зустріч допоможе матері повернутися до дитини.

Батько сказав, що після Нового року відвезе сина до мами. Бабуся сподівалася, що зустріч щось змінить, і мати повернеться до дитини.

Жінка з одного села розповіла історію. Її син одружився з дівчиною, молодята оселилися разом в квартирі батьків, згодом у них народився син. Усі раділи маленькому, симпатичному хлопчику.

Коли малому виповнився рік, матір пішла і залишила дитину на піклування батька і бабусі. Згодом батьки розлучилися, і син залишився жити з бабусею. Його батько через роботу не мав багато часу для нього, постійно був у роз’їздах, вони спілкувались лише телефоном.

Бабуся вранці йде на роботу, перед цим завжди готує сніданок для онука. Хлопчик сам ходить до школи, навчили його, як доглядати за собою, щоби виглядати завжди охайно і чисто.

Одного дня, коли хлопчик йшов до школи, на нього напали собаки, після цього він почав боятися ходити сам вулицею. Бабуся забрала його звідти і відвела до школи, дитина зі страху міцно тримала її за руку.

Малий часто запитує про маму, мріє про той день, коли саме вона відведе його до школи, думає про те, як би це було і про що б вони розмовляли. Бабуся обіцяє йому, що невдовзі мама його відвідає, при цьому завжди з’являється сльоза на оці. Дитина уважно слухає бабусю і має надію, що вона каже правду.

Перед Новим роком батько повернувся з подорожі, міцно обійняв сина, на що він відповів: «Тато, я хочу до мами, дуже за нею сумую. Усі інші діти постійно зі своїми мамами».

Батько сказав, що після Нового року відвезе сина до мами. Бабуся сподівалася, що зустріч щось змінить, і мати повернеться до дитини.

За деякий час вони разом відвідали магазин, де купили подарунок для мами. На жаль, незабаром повернулися додому, хлопчик маленькими руками витирав свої сльози, запитуючи при цьому, чому його мама так його не любить.

Мати не впустила їх навіть за поріг, зачинивши двері перед ними. Єдиним спогадом дитини про свою маму буде такий, що завжди завдаватиме йому болю. Може, на старість мати згадає про нього, якщо залишиться зовсім одна.