Connect with us

З життя

Батько пообіцяв відвезти сина до матері після свят, бабуся сподівалася на її повернення.

Published

on

Батько сказав, що після Нового року відвезе сина до мами. Бабуся сподівалася, що зустріч щось змінить і мати повернеться до дитини.

Одна жінка з села розповіла історію. Її син одружився з дівчиною, молодята оселилися разом у квартирі батьків, а згодом у них народився син. Усі раділи маленькому, чарівному хлопчику.

Коли малому виповнився рік, мати виїхала, залишивши дитину з батьком і бабусею. Через деякий час батьки розлучилися, і син став жити з бабусею. Його батько не мав багато часу для нього через роботу, постійно був у відрядженнях, і вони спілкувалися лише телефоном.

Бабуся виходила рано-вранці на роботу, перед цим завжди робила сніданок для онука. Хлопчик сам ходив до школи, він навчений дбати про себе так, щоб завжди виглядати охайно та чисто.

Одного дня, коли хлопчик йшов до школи, на нього напали собаки, і він став боятися ходити вулицею один. Бабуся забрала його з того місця і відвела до школи, дитина зі страху міцно тримала її за руку.

Малий часто питає про маму, задумується, коли ж вона відведе його до школи, мріє, про що б вони говорили. Бабуся обіцяє, що скоро мама його відвідає, і завжди при цьому в її очах з’являється сльоза. Дитина уважно слухає бабусю і сподівається, що вона каже правду.

Перед Новим роком батько повернувся з поїздки, міцно обійняв сина, на що той відповів: «Тату, хочу до мами, дуже за нею сумую. Всі інші діти увесь час із своїми мамами».

Батько сказав, що після Нового року відвезе сина до мами. Бабуся сподівалася, що зустріч щось змінить, і мати повернеться до дитини.

Згодом вони разом відвідали магазин, де купили подарунок для мами. На жаль, невдовзі повернулися, хлопчик маленькими руками витирав свої сльози, запитуючи, чому його мама так не любить його.

Мати не впустила їх навіть у двері, зачинила їх прямо перед ними. Єдиним спогадом дитини про свою матір залишиться такий, що завжди буде болючим. Можливо, колись на старість мати згадає про нього, коли залишиться зовсім самотньою.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

вісім − три =

Також цікаво:

З життя11 хвилин ago

Свекровь потрясла: хочет к нам, а квартиру — дочери

Я в полном шоке: свекровь хочет переехать к нам, а свою квартиру собирается отдать дочери. Меня зовут Полина, мне тридцать...

З життя14 хвилин ago

Старая собака вместо внуков: молчание и вина

Она променяла внуков на старого пса, а потом молча хоронила свою вину — Татьяна, забери своего сорванца! Он доводит моего...

З життя26 хвилин ago

Почему я прекратила общение с матерью после ее предательства в разводе

Мать и я разорвали отношения, потому что она встала на сторону моего бывшего мужа и всю вину за развод возложила...

З життя34 хвилини ago

Моя мама достойна лучшего, чем дом престарелых.

*Запись в дневнике* Меня зовут Ольга. Мне тридцать пять. За спиной — один разрушенный брак, годы душевных метаний и это...

З життя36 хвилин ago

Свекровь разрушила мои мечты о новой семье своими жестокими словами

В тихом городке под Воронежем, где аромат свежего сена смешивается с теплом семейных посиделок, моя жизнь в 36 лет омрачена...

З життя39 хвилин ago

Почему моя мама никогда не окажется в доме престарелых?

Меня зовут Алевтина. Мне тридцать шесть. За спиной — несложившаяся семья, годы борьбы с собой и гнетущее чувство вины перед...

З життя40 хвилин ago

Моя мама достойна лучшего, чем дом престарелых: она этого не заслужила

Я не отправлю маму в дом престарелых — она не заслужила такой развязки. Меня зовут Алевтина. Мне тридцать шесть. За...

З життя1 годину ago

Сноха мешает мне видеть внука, потому что я отказалась быть няней её шаловливого сына.

Меня зовут Валентина Степановна. Шестьдесят три года за плечами, а чувствую себя, будто в первый класс пошла — столько неожиданных...