Connect with us

З життя

Батько повернувся через десять років: чи варто руйнувати роками збудоване?

Published

on

Коли вони підписалися в ЗАГСі, Олеся ледве пересувалася — була на останньому місяці вагітності, — з тремтінням у голосі згадує Надія Степанівна, мати дівчини. — Яка там весілля… Просто зайшли, поставили підписи, а потім приїхали до мене — скромно святкували. А вже через тиждень з’явився на світ наш Дениско.

Коли питають, чому донька так довго не виходила заміж, Надія Степанівна зітхає. — Навпаки, усе сталося швидко. Олеся дізналася про вагітність, коли було вже три місяці. З батьком дитини жили разом, готувалися до весілля, будували плани. Та він злякався. Кинув її. Просто зник — забрав речі, заблокував усюди й розтанув, ніби його й не було.

Олеся була розбита. Вагітна, кинута, зі страхом перед майбутнім. І саме тоді з’явився Ігор. Вона одразу розповіла йому все — не приховала жодної деталі. Він вислухав, задумався… і залишився. Почав піклуватися, супроводжував на огляди, готував, підтримував. А невдовзі зробив пропозицію. Сказав: «Дитина має народитися в справжній родині».

Я, признатися, спочатку не вірила. Боялася, що за добротою Ігоря щось ховається. Навіть намагалася дізнатися про нього більше, — з гіркотою зізнається мати. — Та даремно. Ігор виявився не тільки гідною людиною, а й чудовим батьком для Дениса.

Минуло десять років. Денис — розумний, вихований хлопчик. Вчить уроки з Ігорем, ходить з ним у кіно, на плавання, катається на скейті. Любов між ними справжня, щира. Денис називає Ігоря татом — бо він ним і є. Мама Ігоря, до речі, теж обожнює онука. Бере його на вихідні, дарує подарунки, пече його улюблені коржики.

Усе було спокійно, доки одного разу Олеся не показала мені повідомлення: «Привіт. Я бачив фото нашого сина. Хочу познайомитися. Він має право знати, хто його справжній батько». Написав це той самий чоловік, який десять років тому втік, кинувши вагітну дівчину.

— Уявіть! — обурюється Надія Степанівна. — Він просто побачив фото в мережі й раптом «прокинувся»! Почав писати Олесі, вимагати зустрічей, стверджувати, що має на дитину право. А потім і взагалі виклав у себе фото Дениса з підписом: «Мій син». Та який ти батько, якщо за десять років навіть не згадав про нього?!

Олеся завжди відкрито публікувала фото сина — зі свяАле життя показало, що справжня родина — це не тільки кров, а й вірність, любов і відповідальність, які випробовуються роками.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

20 − 8 =

Також цікаво:

З життя19 хвилин ago

Чому ти мене ненавидиш, коли я роблю для тебе все?

Моє життя в невеликому селі під Черкасами перетворилося на нескінченний жах. Я, Олеся Миколаївна, вже багато років живу під одним...

З життя27 хвилин ago

Он назвал жену прислугой и ушёл, но вернувшись, обнаружил неожиданный сюрприз.

С детства Ольга слышала от родных женщин, что им не везёт в любви. Прабабка овдовела после войны, бабку оставил муж,...

З життя1 годину ago

Я не помічниця і не служниця

Ой, слухай, я тобі розповім історію, яка мене дуже зачепила… Мені 62, живу я у Львові, і от недавно трапилася...

З життя1 годину ago

Чотири роки у шлюбі: я забезпечую чоловіка

Мені 32 роки, і вже чотири роки я одружена з людиною, яка стала для мене справжнім тягарем. Я, Соломія, живу...

З життя1 годину ago

Три месяца молчания от тёщи: отказались оплатить её ремонт ради отпуска

Меня зовут Алина. Мы с мужем, Дмитрием, живём в маленьком городке под Рязанью, растим двоих детей и лишь недавно вырвались...

З життя1 годину ago

Сватівський подарунок на весілля: дар, від якого краще утриматись

Олеся й Дмитро збиралися одружитися. Їхнє весілля вже розгорталося, коли ведучий оголосив: настала мить дарувати подарунки. Першими привітали молодих батьки...

З життя2 години ago

Чарівний кулон: як жінка повернула чоловіка до життя

У сирій давнині, коли вітри ще шептали таємниці крізь верби, один кулон змінив долю двох сердець. — Любий, я сьогодні...

З життя2 години ago

Чотири роки шлюбу: я утримую свого чоловіка

Мені 32 роки, і вже чотири роки я заміжня за людиною, яка стала для мене справжнім тягарем. Я, Соломія, живу...