Connect with us

З життя

Батько повернувся через десять років: чи варто руйнувати роками збудоване?

Published

on

Коли вони підписалися в ЗАГСі, Олеся ледве пересувалася — була на останньому місяці вагітності, — з тремтінням у голосі згадує Надія Степанівна, мати дівчини. — Яка там весілля… Просто зайшли, поставили підписи, а потім приїхали до мене — скромно святкували. А вже через тиждень з’явився на світ наш Дениско.

Коли питають, чому донька так довго не виходила заміж, Надія Степанівна зітхає. — Навпаки, усе сталося швидко. Олеся дізналася про вагітність, коли було вже три місяці. З батьком дитини жили разом, готувалися до весілля, будували плани. Та він злякався. Кинув її. Просто зник — забрав речі, заблокував усюди й розтанув, ніби його й не було.

Олеся була розбита. Вагітна, кинута, зі страхом перед майбутнім. І саме тоді з’явився Ігор. Вона одразу розповіла йому все — не приховала жодної деталі. Він вислухав, задумався… і залишився. Почав піклуватися, супроводжував на огляди, готував, підтримував. А невдовзі зробив пропозицію. Сказав: «Дитина має народитися в справжній родині».

Я, признатися, спочатку не вірила. Боялася, що за добротою Ігоря щось ховається. Навіть намагалася дізнатися про нього більше, — з гіркотою зізнається мати. — Та даремно. Ігор виявився не тільки гідною людиною, а й чудовим батьком для Дениса.

Минуло десять років. Денис — розумний, вихований хлопчик. Вчить уроки з Ігорем, ходить з ним у кіно, на плавання, катається на скейті. Любов між ними справжня, щира. Денис називає Ігоря татом — бо він ним і є. Мама Ігоря, до речі, теж обожнює онука. Бере його на вихідні, дарує подарунки, пече його улюблені коржики.

Усе було спокійно, доки одного разу Олеся не показала мені повідомлення: «Привіт. Я бачив фото нашого сина. Хочу познайомитися. Він має право знати, хто його справжній батько». Написав це той самий чоловік, який десять років тому втік, кинувши вагітну дівчину.

— Уявіть! — обурюється Надія Степанівна. — Він просто побачив фото в мережі й раптом «прокинувся»! Почав писати Олесі, вимагати зустрічей, стверджувати, що має на дитину право. А потім і взагалі виклав у себе фото Дениса з підписом: «Мій син». Та який ти батько, якщо за десять років навіть не згадав про нього?!

Олеся завжди відкрито публікувала фото сина — зі свяАле життя показало, що справжня родина — це не тільки кров, а й вірність, любов і відповідальність, які випробовуються роками.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотири × три =

Також цікаво:

З життя7 хвилин ago

Загадка давнього знімка

**Таємниця старої фотографії** Микола та Оксана навчалися в одній групі. Дівчина як дівчина, нічим особливим. Але чи то час настав...

З життя1 годину ago

Розумний вибір на порозі!

Думай, хлопче, думай Олег зупинив машину біля заправки. — Дев’яносто п’ятий, повний бак, — кинув він хлопцю на заправці та...

З життя2 години ago

Я прагнула до щастя

Марійка відкинула ковдру, перевернула подушку на інший, менш вологий бік і знову лігла. Прохолодніше стало, але заснути все одно не...

З життя4 години ago

Бездомна і голодна: Як я прихистила жінку, а сама опинилась за воротами

**«БЕЗДОМНА І ГОЛОДНА»**: Вивіска, яку тримала жінка, яку я приютила — але того ж дня вигнали й мене з мого...

З життя5 години ago

Час виправити помилку

**Щоденниковий запис** Сьогодні був важкий день. Я ніколи не думала, що все обернеться саме так. Озвіріло згадую, як усе почалося....

З життя6 години ago

Болюча пам’ять, що не зникає

Больно пам’ятати, неможливо забути Квітень тішив теплом, а на початку травня раптом похолодало, два дні навіть сніг ішов. Наближалися святкові...

З життя7 години ago

«Що буде, якщо батьки справді розійдуться?» Вовку охопила тривога, а сльози нав’язались на очі.

«А якщо батьки справді розлучаться?» Від цієї жахливої думки в Олежка закрутило живіт і захотілося плакати. Троє друзів йшли зі...

З життя7 години ago

День між двома ночами

**Дві ночі і один день** Ярослава раз-по-раз поглядала на годинник. Час повз, мов равлик, повільно й важко. До кінця робочого...